Таку думку висловив ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ) Ігор Присяжнюк, повідомляє прес-служба асоціації.
«Змінилися вимоги до молока, яке буде прийматися на переробку. І під них підпадає другий ґатунок. За рік такої сировини здається близько 1,5 млн тонн, але виробляється його втричі більше. Тобто 1,5 млн тонн — це переважно молоко, яке вироблено в господарствах. Другу частину цього молока, близько 44%, виготовляють в селянських присадибних фермерських господарствах», — зазначив він.
За його словами, є ще частина цього молока, яка не обліковується, споживається селянами, продається на стихійних і не стихійних ринках у вигляді сирого чи переробленого молока.
«Таке молоко є більш небезпечнішим, аніж молоко першого, вищого та екстра ґатунків. Однак, є механізми для покращення якості молока. Якщо брати фермерські господарства, там є нюанси, що можна виправити, налагоджуючи роботу менеджменту в годівлі, доїнні, управлінні господарством», — сказав Ігор Присяжнюк.
Ветеринарний лікар виділив два механізми для покращення якості молока:
- вибудовування холодного ланцюжка, (чим раніше охолоджене молоко, тим воно якісніше. Якість втрачається з часом зберігання в теплих умовах. Найкраща температура для зберігання молока +4 градуси);
- використання доїльного апарату, (це мінімізує контакт молока з руками, повітрям і запобігає антисанітарії під час процесу доїння).
«Спочатку ці два моменти можуть здатися нездійсненними, але за рахунок запровадження Закону, проведення децентралізації, утворення ОТГ — це все реально зробити та не потрібно витрачати власні кошти. Слід при ОТГ започаткувати молочні кооперативи. Тим паче, що 2018 року є ймовірність отримати фінансування від держави», — додав експерт.
За словами Ігоря Присяжнюка, кооператив при сільській громаді закуповує або домовляється з молокопереробним підприємством, встановлює та облаштовує пункт прийому молока. І всі люди, які входять до громади, протягом 2 годин після доїння зносять молоко на такий прийомний пункт. У свою чергу, сировина швидко охолоджується та не втрачає своєї якості.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на торгах 15 вересня знизився на 1,1% — до $3,868 тис. — уперше за 5 останніх аукціонів (з 7 липня).

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

У програмі контролю сирого молока «Молочний модуль» станом на 1 січня 2026 року зареєстровано 1295 операторів ринку з 23 областей.