Війна порушила ланцюг постачання і збуту на ринку птахівничої продукції. Абсолютно всі підприємства певною мірою від цього постраждали.
Про це заявив співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач в колонці на AgroTimes.
«Особливо відчутною для нас виявилася втрата експортних ринків. Через блокування портів ми не можемо експортувати той обсяг м’яса бройлерів, який постачали раніше. Сьогодні втрата звичних логістичних шляхів змушує шукати інші транзитні лінії. Нині ми розглядаємо варіанти доставлення м’яса бройлерів через Румунію, Польщу, Німеччину — тобто через Балтійське і Чорне море. Від Волині до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного», — поділився він.
Експерт пояснив, що пошук нових шляхів потребує часу, а поки місце українського виробника курятини на світовому ринку хтось займе.
«Для українських виробників м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Вітчизняні виробники м’яса птиці вже скоротили обсяги виробництва щонайменше на 30%, та попри це пропозиція на ринку все ще перевищує попит», — уточнив він.
Сергій Горлач пояснив, що нині важливим для українських виробників тваринницької продукції є скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції.
«Я розумію логіку дій Кабінету Міністрів: у березні це важливо було для того, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити до України. Забезпечували продовольчу безпеку країни, тому і спростили процедуру ввезення. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Оскільки тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, адже ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ», — додав експерт.
Він вважає, що українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, навіть із надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для наших виробників птахівничої продукції стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо.
«Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють», — підсумував Горлач.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У Миколаївській області продають птахівничий комплекс повного циклу за $3,5 млн. Об'єкт включає в себе 10 пташників, забійний цех, комбікормове виробництво та потенціал посадки птиці 1,2 млн голів на рік.

Львівський бренд Good Meals виготовляє авторські м’ясні снеки.

Крафтове виробництво сушених м’ясних снеків Good Meals, що працює на Львівщині, з’явилося у 2023 році з бажання Наталії Вітер-Редченко та її чоловіка Костянтина створити новий напрям, який доповнював би їхній основний бізнес.

Україна підтвердила готовність якнайшвидше прийняти інспекційну місію з Алжиру та забезпечити необхідні умови для перевірки підприємства з виробництва сухого молока.

Український експорт м’яса птиці у червні 2026 року становив 41,3 тис. т, що на 5,3% менше, ніж у травні поточного року (43,6 тис. т).

МХП вивчає можливості виходу на ринок птахівництва Аргентини, оскільки попередньо він виглядає дуже привабливим для експансії.

Україна у січні – лютому 2026 року імпортувала 2,9 тис. т сала, свинячого жиру й жиру птиці — на 70,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Україна зняла обмеження на ввезення з Федеративної Республіки Німеччина тварин, генетичного матеріалу та продуктів тваринного походження, запроваджені через спалах ящуру.

