Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною передбачає застосування двосторонніх захисних заходів у разі спричинення шкоди або загрози шкоди національним виробникам.
Про це розповіла керівник практики міжнародної торгівлі юркомпанії «Ілляшев та партнери» Олена Омельченко у блозі на AgroTimes.
Вона зазначила, що шкода може загрожувати українським виробникам, зокрема виробникам тепличних овочів, через скасування або зменшення ввізного мита, це в свою чергу може призвести до різкого зростання імпорту з Туреччини. Тоді український бізнес може себе захистити.
«Подібних положень немає в жодній угоді про вільну торгівлю, що уклала Україна. Бізнес зможе звернутись до уповноважених органів (скоріше за все, до Мінекономіки та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі) з проханням негайно провести розслідування та застосувати двосторонні захисні заходи щодо такого імпорту. Заходи можуть бути застосовані у вигляді мита, однак не вище режиму РНС або базової ставки ввізного мита, зазначеної в угоді на 2 роки, з правом продовження до 3 років», — пояснила експерт.
Водночас, за словами Олени Омельченко, для українських виробників залишилась можливість захисту внутрішнього ринку шляхом застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідності до вимог СОТ.
«Таким чином, наразі перед українським бізнесом стоїть завдання ознайомитись із новими умовами торгівлі, проаналізувати переваги та ризики. Якщо стане очевидним, що втрат не уникнути, бізнес в особі галузевої асоціації має звертатися до Кабінету Міністрів України та парламенту із проханням передбачити компенсації, які можуть бути у вигляді дозволеної субсидії або поліпшення умов виробництва товару в Україні. Я зі свого боку порадила би не відкладати це питання, а звертатися вже зараз — до ратифікації угоди у Верховній Раді, бо після вступу документа в силу бізнесу залишиться один варіант: захищати свої інтереси шляхом порушення розслідування та вимагати застосування захисних заходів», — підсумувала вона.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Туреччина у січні – вересні поточного року експортувала понад 651 тис. т свіжих овочів на загальну суму $822,679 млн (+10%).

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Індія знизила базові імпортні мита на сирі та рафіновані рослинні олії, зокрема пальмову, соєву та соняшникову, щоб стримати зростання цін напередодні святкового сезону.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.