Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною передбачає застосування двосторонніх захисних заходів у разі спричинення шкоди або загрози шкоди національним виробникам.
Про це розповіла керівник практики міжнародної торгівлі юркомпанії «Ілляшев та партнери» Олена Омельченко у блозі на AgroTimes.
Вона зазначила, що шкода може загрожувати українським виробникам, зокрема виробникам тепличних овочів, через скасування або зменшення ввізного мита, це в свою чергу може призвести до різкого зростання імпорту з Туреччини. Тоді український бізнес може себе захистити.
«Подібних положень немає в жодній угоді про вільну торгівлю, що уклала Україна. Бізнес зможе звернутись до уповноважених органів (скоріше за все, до Мінекономіки та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі) з проханням негайно провести розслідування та застосувати двосторонні захисні заходи щодо такого імпорту. Заходи можуть бути застосовані у вигляді мита, однак не вище режиму РНС або базової ставки ввізного мита, зазначеної в угоді на 2 роки, з правом продовження до 3 років», — пояснила експерт.
Водночас, за словами Олени Омельченко, для українських виробників залишилась можливість захисту внутрішнього ринку шляхом застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідності до вимог СОТ.
«Таким чином, наразі перед українським бізнесом стоїть завдання ознайомитись із новими умовами торгівлі, проаналізувати переваги та ризики. Якщо стане очевидним, що втрат не уникнути, бізнес в особі галузевої асоціації має звертатися до Кабінету Міністрів України та парламенту із проханням передбачити компенсації, які можуть бути у вигляді дозволеної субсидії або поліпшення умов виробництва товару в Україні. Я зі свого боку порадила би не відкладати це питання, а звертатися вже зараз — до ратифікації угоди у Верховній Раді, бо після вступу документа в силу бізнесу залишиться один варіант: захищати свої інтереси шляхом порушення розслідування та вимагати застосування захисних заходів», — підсумувала вона.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

Два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак) на період дії в Україні режиму воєнного стану, було подано минулого тижня до Верховної Ради за ініціативи українських експортерів.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.