Українським експортерам агропродукції потрібно шукати альтернативні ринки збуту, оскільки розмір встановлених ЄС обмежень суттєво менший, ніж фізична можливість вирощувати сільгоспкультури в Україні.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Він зазначив, що у ЄС планують ввести новий механізм обмежень на українську агропродукцію, який передбачає ухвалення протягом 14 днів рішення про припинення імпорту певної продукції. Цей механізм абсолютно новий в історії торговельних відносин — це «не класичні квоти або обмеження». Тому, буде він застосований на практиці чи ні, покаже час. Однак така опція розроблена, і нею можуть у ЄС скористатися.
Висоцький зазначив, що українські виробники, не очікуючи запровадження обмежень, уже розпочали активно розширювати географію експорту. Приклад — експорт цукру.
«Дійсно, цукор є в переліку, де можуть бути введені обмеження після досягнення квоти. За розрахунками, це близько 260 тис. т. Коли ми подивимося, наприклад, на експорт цукру торік, абсолютна більшість, 90%+, експортувалася до Європейського Союзу. Уже в березні цього року понад 20% експортувалося до інших країн — Близького Сходу, Африки. У першій декаді квітня 2024 року 40% цукру, виробленого минулого сезону, Україна експортувала в інших напрямках. Знову ж таки, на Близький Схід і в Африку», — розповів він.
Висоцький зазначив, що в дискусії з європейськими аграрними міністрами неодноразово згадувалася пшениця, проте до остаточного списку її включено не було. При цьому Європейський Союз ухвалив рішення моніторити і постійно аналізувати обсяги її постачань. Під цей контроль також потрапить українська кукурудза.
«Кукурудза є в обмежених квотах, але варто зазначити, що фактично це обмеження не є критичним, оскільки ми кукурудзу можемо експортувати і більше, з огляду на ті правила, які є поза квотами», — додав заступник міністра.
Висоцький наголосив, що до літа є час, за який експортерам варто диверсифікувати свої ринки збуту.