Українським експортерам агропродукції потрібно шукати альтернативні ринки збуту, оскільки розмір встановлених ЄС обмежень суттєво менший, ніж фізична можливість вирощувати сільгоспкультури в Україні.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Він зазначив, що у ЄС планують ввести новий механізм обмежень на українську агропродукцію, який передбачає ухвалення протягом 14 днів рішення про припинення імпорту певної продукції. Цей механізм абсолютно новий в історії торговельних відносин — це «не класичні квоти або обмеження». Тому, буде він застосований на практиці чи ні, покаже час. Однак така опція розроблена, і нею можуть у ЄС скористатися.
Висоцький зазначив, що українські виробники, не очікуючи запровадження обмежень, уже розпочали активно розширювати географію експорту. Приклад — експорт цукру.
«Дійсно, цукор є в переліку, де можуть бути введені обмеження після досягнення квоти. За розрахунками, це близько 260 тис. т. Коли ми подивимося, наприклад, на експорт цукру торік, абсолютна більшість, 90%+, експортувалася до Європейського Союзу. Уже в березні цього року понад 20% експортувалося до інших країн — Близького Сходу, Африки. У першій декаді квітня 2024 року 40% цукру, виробленого минулого сезону, Україна експортувала в інших напрямках. Знову ж таки, на Близький Схід і в Африку», — розповів він.
Висоцький зазначив, що в дискусії з європейськими аграрними міністрами неодноразово згадувалася пшениця, проте до остаточного списку її включено не було. При цьому Європейський Союз ухвалив рішення моніторити і постійно аналізувати обсяги її постачань. Під цей контроль також потрапить українська кукурудза.
«Кукурудза є в обмежених квотах, але варто зазначити, що фактично це обмеження не є критичним, оскільки ми кукурудзу можемо експортувати і більше, з огляду на ті правила, які є поза квотами», — додав заступник міністра.
Висоцький наголосив, що до літа є час, за який експортерам варто диверсифікувати свої ринки збуту.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.