Критичної важливості дії зернового коридору для експорту сільгосппродукції з України немає.
Таку думку висловив керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій на сторінці у Facebook.
Він зазначив, що 33 млн т із 68 млн т українського експорту минулого сезону забезпечив саме зерновий коридор.
«Але цього сезону наш експортний потенціал через нижчі урожаї 2022 та 2023 років буде значно менший — десь 43-47 млн т, або 3,6–3,9 млн т на місяць. У найкращі місяці минулого сезону ми могли вивозити майже 3,7 млн т без зернового коридору. Тож за умови, що ми зможемо домовитися із нашими західними сусідами про відновлення транзиту нашої агропродукції, а також якщо ми зовсім трохи розширимо наші експортні можливості, то увесь цьогорічний урожай ми зможемо спокійно вивезти без того коридору», — пояснив експерт.
І підкреслив: оскільки наявність цього коридору для України не є такою критичною, то наша переговорна позиція щодо його організації сьогодні має бути значно сильнішою.
«Мабуть, одним із найбільших вигодонабувачів зернового коридору є Китай, який отримує (імовірно) через Чорне море величезні обсяги української кукурудзи (25% усього китайського імпорту цього зерна у 2022 році, а цього року, схоже, значно більше). Тож виходить, що цей коридор важливий саме китайцям. Але чи то ми такі гонорові, що не хочемо про це з китайцями говорити, чи то нам тут заважає основний конкурент на ринку китайської кукурудзи (і за сумісництвом наш найбільший спонсор), але ролі Китаю в питанні вирішення проблеми з коридором щось не видно», — додав Олександр Паращій.
Він вважає, що стратегічно/геополітично чорноморський коридор Україні, звісно, потрібен.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ставка оренди вагонів-зерновозів АТ «Укрзалізниця» з 1 листопада зросла до 3771 грн/добу, це на 400 грн більше, ніж минулого місяця. Це друге підняття вартості після тривалого стабільного періоду.

Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу продовжують знижуватись поточного тижня в українських портах.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Ідея випуску земельних облігацій в Україні виглядає як потенційно новий інструмент для залучення грошей населення, який може конкурувати з депозитами та ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).

Курс гривні до кінця поточного року, вірогідно, не зміниться, а наступного долар, ймовірно, подорожчає.

Оцінки цьогорічного урожаю в Україні вимушені наздоганяти реальність, яка виглядає дедалі кращою за очікування.