Зростання імпорту з Польщі до України деяких товарних груп призвело до втрати позицій на внутрішньому ринку безпосередньо українськими виробниками.
Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
За даними Спілки борошномелів України, українські виробники борошномельної продукції були частково витіснені з ритейлу в деяких областях України більш дешевою польською та турецькою продукцією (пасти, макарони тощо).
«Варто зазначити, що здешевлення продукції відбулось за рахунок використання у виробництві менш дороговартісного українського зерна, що було імпортовано до Польщі та Туреччини, починаючи з другої половини 2022 року. Ідентична ситуація на українському ринку склалась із молочною та м’ясною продукцією», — підкреслюють в УКАБ.
Крім того, у зв’язку із суттєвою нестачею ліквідних коштів в українських виробників, вони програють європейським постачальникам у «битві» за місце на полиці супермаркету — ритейл ставить умовою доволі довгий термін повернення коштів за реалізовану продукцію. Враховуючи стабільну економічну ситуацію, відсутність бойових дій та логістичних викликів, європейські компанії мають кращі позиції для реалізації в українському ритейлі.
«У випадку продовження такої тенденції існує ризик подальшого заміщення українських переробників зернових та виробників борошномельної продукції міжнародними (зокрема європейськими) виробниками. Це, зі свого боку, спричинить значний негативний вплив на внутрішніх переробників зернової продукції. Водночас, як під час війни, так і після її закінчення, виробництво продукції з доданою вартістю могло б поліпшити стан аграрної галузі та відновити економіку держави», — прогнозують в УКАБ.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Проблеми з морським експортом агропродукції можуть стимулювати розвиток переробки всередині України.