Польські порти завантажені на 60% своєї потужності, на частку українського транзитного зерна припадає 10%.
Про це заявив польський аналітик сільськогосподарських ринків InfoGrain Мирослав Марчиняк виданню farmer.pl.
Він зазначив, що останніми тижнями в польських ЗМІ обговорюється проблема надлишків на внутрішньому ринку Польщі зерна, яке необхідно експортувати. Його обсяги оцінюють у 4-5 млн т.
«Заяви журналістів і політиків не підкріплені достовірними даними», — підкреслив Марчиняк.
Говорячи про українське зерно, він висловив упевненість, що воно не займає місце в польських портах.
Марчиняк послався на дані українських урядовців, які констатують, що в січні-лютому 2024 року через польські прикордонні переходи пройшло 515 тис. т зернових та олійних культур. З цієї кількості лише 24,3 тис. т було адресовано польським одержувачам — 23,3 тис. т сої та 723 т ячменю.
За даними InfoGrain, найбільшими одержувачами українських зернових і олійних культур, що пройшли через Польщу, стали Німеччина — 195,4 тис. т, Нідерланди — 58,3 тис. т, Литва/Латвія — 21,8 тис. т.
За словами Марчиняка, немає точних статистичних даних про те, який відсоток цього зерна пройшов через Польщу автомобільним/залізничним транзитом, і який відсоток було перевалено через національні порти.
«Однак, скоротивши загальний обсяг експорту, що виходить за наші кордони, до Німеччини, Нідерландів та країни Балтії (здебільшого це здійснювалося залізничним транспортом) поточного календарного року через національні порти було вивезено близько 205 тис. т українських зернових і олійних культур (здебільшого кукурудзи). Це близько 100 тис. т на місяць, тобто приблизно 10% наших перевантажувальних потужностей, які зараз не використовуються повністю», — розповів Марчиняк.
За його даними, в період з липня минулого року по лютий відвантаження зерна в портах Польщі значно знизилось, і перевалювальні потужності завантажені лише на 60%.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через ключові чорноморські порти в результаті російських атак на портову інфраструктуру.