Польські порти завантажені на 60% своєї потужності, на частку українського транзитного зерна припадає 10%.
Про це заявив польський аналітик сільськогосподарських ринків InfoGrain Мирослав Марчиняк виданню farmer.pl.
Він зазначив, що останніми тижнями в польських ЗМІ обговорюється проблема надлишків на внутрішньому ринку Польщі зерна, яке необхідно експортувати. Його обсяги оцінюють у 4-5 млн т.
«Заяви журналістів і політиків не підкріплені достовірними даними», — підкреслив Марчиняк.
Говорячи про українське зерно, він висловив упевненість, що воно не займає місце в польських портах.
Марчиняк послався на дані українських урядовців, які констатують, що в січні-лютому 2024 року через польські прикордонні переходи пройшло 515 тис. т зернових та олійних культур. З цієї кількості лише 24,3 тис. т було адресовано польським одержувачам — 23,3 тис. т сої та 723 т ячменю.
За даними InfoGrain, найбільшими одержувачами українських зернових і олійних культур, що пройшли через Польщу, стали Німеччина — 195,4 тис. т, Нідерланди — 58,3 тис. т, Литва/Латвія — 21,8 тис. т.
За словами Марчиняка, немає точних статистичних даних про те, який відсоток цього зерна пройшов через Польщу автомобільним/залізничним транзитом, і який відсоток було перевалено через національні порти.
«Однак, скоротивши загальний обсяг експорту, що виходить за наші кордони, до Німеччини, Нідерландів та країни Балтії (здебільшого це здійснювалося залізничним транспортом) поточного календарного року через національні порти було вивезено близько 205 тис. т українських зернових і олійних культур (здебільшого кукурудзи). Це близько 100 тис. т на місяць, тобто приблизно 10% наших перевантажувальних потужностей, які зараз не використовуються повністю», — розповів Марчиняк.
За його даними, в період з липня минулого року по лютий відвантаження зерна в портах Польщі значно знизилось, і перевалювальні потужності завантажені лише на 60%.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Порти Великої Одеси з 22 липня скоротили переробку вантажів більш ніж у 15 разів.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.