Про це повідомляє в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.
Вона зазначає, що Держпродспоживслужба вже сьогодні може штрафувати виробників за неправдиву інформацію в маркуванні харчових продуктів. При цьому розміри штрафів за неправильне маркування суттєво збільшилися і становлять 15 мінімальних зарплат (майже 63 тис. грн у 2019 році) для юридичних осіб та 10 мінімальних зарплат (майже 42 тис. грн) для фізосіб-підприємців.
Серед даних, які мають бути вказані на упаковці, Ольга Трофімцева наводить зокрема такі:
- назва харчового продукту та інформація, яка має супроводжувати назву харчового продукту, зокрема про фізичний стан продукту або спеціальну обробку (швидко заморожений, концентрований, копчений тощо);
- перелік інгредієнтів. При цьому починатися такий перелік має з інгредієнту, якого найбільше у харчовому продукті, а закінчуватися тим, якого найменше;
- будь-які алергени, які використовувалися у виробництві або приготуванні харчових продуктів. Список таких алергенів міститься у Додатку І до закону. Цей список містить загальновизнані алергени і ґрунтується на наукових дослідженнях;
- кількість певних інгредієнтів у відсотковому співвідношенні. Ця вимога стосується випадків, коли назва такого інгредієнту асоціюється у споживача з цим харчовим продуктом або якимось чином виділена у маркуванні словесно або графічно. Наприклад, на упаковці намальована полуниця чи шоколад, то, відповідно, у складі продукту має бути зазначений вміст шоколаду та полуниці у відсотковому співвідношенні до маси або об'єму продукту;
- номінальна кількість харчового продукту (маса чи об'єм);
- мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
- будь-які особливі умови зберігання та використання, якщо у цьому є потреба (зберігати у сухому прохолодному місці, зберігати у холодильнику тощо);
- найменування та місцезнаходження оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів — найменування та місцезнаходження імпортера;
- країна походження або місце походження, у випадках, коли відсутність такої інформації може ввести споживача в оману, а також для таких видів м'яса, як свинина, баранина, козлятина, свійська птиця;
- інструкції з використання. Наприклад, «розігріти у мікрохвильовці» або інструкція, як приготувати розчинний суп;
- інформація про поживну цінність харчових продуктів.