Про це повідомляє в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.
Вона зазначає, що Держпродспоживслужба вже сьогодні може штрафувати виробників за неправдиву інформацію в маркуванні харчових продуктів. При цьому розміри штрафів за неправильне маркування суттєво збільшилися і становлять 15 мінімальних зарплат (майже 63 тис. грн у 2019 році) для юридичних осіб та 10 мінімальних зарплат (майже 42 тис. грн) для фізосіб-підприємців.
Серед даних, які мають бути вказані на упаковці, Ольга Трофімцева наводить зокрема такі:
- назва харчового продукту та інформація, яка має супроводжувати назву харчового продукту, зокрема про фізичний стан продукту або спеціальну обробку (швидко заморожений, концентрований, копчений тощо);
- перелік інгредієнтів. При цьому починатися такий перелік має з інгредієнту, якого найбільше у харчовому продукті, а закінчуватися тим, якого найменше;
- будь-які алергени, які використовувалися у виробництві або приготуванні харчових продуктів. Список таких алергенів міститься у Додатку І до закону. Цей список містить загальновизнані алергени і ґрунтується на наукових дослідженнях;
- кількість певних інгредієнтів у відсотковому співвідношенні. Ця вимога стосується випадків, коли назва такого інгредієнту асоціюється у споживача з цим харчовим продуктом або якимось чином виділена у маркуванні словесно або графічно. Наприклад, на упаковці намальована полуниця чи шоколад, то, відповідно, у складі продукту має бути зазначений вміст шоколаду та полуниці у відсотковому співвідношенні до маси або об'єму продукту;
- номінальна кількість харчового продукту (маса чи об'єм);
- мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
- будь-які особливі умови зберігання та використання, якщо у цьому є потреба (зберігати у сухому прохолодному місці, зберігати у холодильнику тощо);
- найменування та місцезнаходження оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів — найменування та місцезнаходження імпортера;
- країна походження або місце походження, у випадках, коли відсутність такої інформації може ввести споживача в оману, а також для таких видів м'яса, як свинина, баранина, козлятина, свійська птиця;
- інструкції з використання. Наприклад, «розігріти у мікрохвильовці» або інструкція, як приготувати розчинний суп;
- інформація про поживну цінність харчових продуктів.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Країнам Близького Сходу до вподоби інноваційні рішення в продуктах харчування, а от у Європі є більш консервативні країни, де споживачі обирають те, до чого звикли, тому просувати інновації на цьому ринку значно складніше.

В Україні продовжує працювати проєкт «Агро Варта» — система безоплатного збору, транспортування та рециклінгу пластикової тари з-під засобів захисту рослин (ЗЗР).

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

ГК «Молочний альянс» розширила лінійку фасування сметани ТМ «Яготинська».

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наразі працює над тим, щоб забезпечити виїзною лабораторією ярмарки у Києві для контролю продукції, яка там представлена.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.