Про це повідомляє прес-служба Асоціації звірівників України.
Відповідно до результатів прямих опитувань, проведених Міжнародною федерацією хутра (IFF), 40 найбільших світових брендів одягу використовують у своїх розробках нових колекцій натуральне хутро. Ця цифра, на думку керівництва IFF, означає, що галузь розвивається, хоча і не так динамічно, як могла би.
«До цієї зустрічі ми розробили для наших споживачів чітку і зрозумілу програму розвитку хутрівництва: стратегію, яка включає у себе три стержні — добробут, оточуюче середовище, люди. Плюс — головні світові ринки та систему моніторингу і контролю», — зазначає директор зі стандартів та стійкого розвитку IFF Пол Стокалл.
Учасники конгресу — майже 60 асоціацій із понад 40 країн — в кулуарах не приховували головної проблеми: працювати доводиться під потужним тиском зоозахисників, вороже налаштованих у тому числі й до звірівництва.
«Зоозахисні організації намагаються диктувати споживачам, який вибір їм треба робити. При цьому активно популяризуючи штучний одяг, зокрема, штучне хутро, яке по суті є продуктом хімічної промисловості та різновидом пластмаси: шкідливою річчю, що вбиває екологію і вимагає примусової утилізації», — зазначає віце-президент Асоціації звірівників України Володимир Федина.
Хутрова промисловість, за словами учасників конгресу, вже давно відповіла на виклики зоозахисників. По-перше, хутровики самі дуже активно дбають про добробут тварин, впроваджуючи високі стандарти їх утримання в неволі, — програму WelFur. Надалі ж, як було вирішено на конгресі, цей напрямок тільки посилюватиметься.
По-друге, турбота про тварин з боку власників ферм, на їхню думку, є значно дієвішою, ніж показове, на телекамеру відкривання кліток, що його так люблять влаштовувати захисники тварин, випускаючи «на волю» звірів, які ніколи не жили поза клітками і які були спеціально селекціоновані для розведення на фермах. 90% таких тварин після «звільнення» гинуть упродовж перших 48 годин.
За словами Пола Стокалла, Міжнародна федерація хутра відповідатиме на ці дії поліпшенням якості роботи галузі. «До 2030 року 95% всіх сертифікованих звірівничих господарств перейдуть на нові екологічні стандарти: скорочення викидів на 25%, повніше використання ресурсів, 95% відходів будуть використані повторно, існуватиме програма раціонального використання води», — пояснює він.
Ще один шлях для розвитку галузі — перехід на стандарт FurMark, що стартує вже у перші місяці наступного року.
«Це глобальна програма відстежування і сертифікації. Це знак якості, такий же, як Woolmark, який дає споживачам упевненість в якості придбаного продукту», — зазначає Пол Стокалл.
«FurMark забезпечить найвищий рівень добробуту тварин, екологічні стандарти виробництва, а також забезпечить гарантію походження продукції», — пояснює Володимир Федина.
Представники IFF прогнозують, що після початку роботи стандарту ринок хутрових виробів суттєво пожвавиться. За результатами внутрішніх досліджень, 70% його учасників вважають, що FurMark — дієвий інструмент. Такої ж думки дотримується 51% споживачів, які не носять хутро.
«Наша стратегічна мета — домогтися результату, коли кожен споживач у світі знатиме етикетку FurMark», — резюмував генеральний директор IFF Марк Оатен.
«Це дозволить, з одного боку, створити дієвий інструмент продажу, а з іншого — захистити ринок виробів із хутра. Загалом кожен ринок вимагає своїх методів захисту від конкурентів, але хутровий ринок, зважаючи на агресивність наших опонентів, — особливо», — зазначає Володимир Федина.
Для довідки: Міжнародна федерація хутра (IFF) — організація, створена у 1949 році, яка представляє міжнародну хутрову промисловість, регулює її практику та торгівлю: сприяє синергії бізнесу з хутром, встановлюючи програми сертифікації, відстежуючи вплив виробництва на добробут тварин та навколишнє середовище.