Про це свідчать результати розслідування видання «Фактор».
Журналісти дослідили ситуацію в Сумській області. Так, у с. Степанівка Буринського р-ну, в якого близько 2100 га в межах сільради, викуплено 460 га за схемами типу договорів емфітевзису чи так званої міни, тобто 22% всіх земель. У той же час найбільше фермерське господарство, яке володіє 1200 га, викупило третину — 370 га.
Також зазначається, що вартість викупу по емфітевзису становить близько 1600 $/га.
Схожа ситуація і в с. Слобода Буринського району. Тут працює 17 сільгосппідприємств, переважна більшість з них є фермерськими господарствами. Ці підприємці обробляють на землях сільської ради близько 7 тис. га.
«Фермерські господарства викупили майже 1000 га у власників земельних паїв за наступними схемами: договорами емфітевзису та довгострокової оренди. У сухому залишку викуплено майже 17% всіх сільськогосподарських земель цього села», — пояснює видання.

Також з'ясувалося, що мер м. Буринь Віктор Ладуха є власником сотні земельних ділянок, а його мати Ольга Ладуха — кількох фермерських господарств (ФГ «Едельвейс-2007», СФГ «Ладуха В.Б.»), що отримали землю через емфітевзис.
В е-декларації Віктора Ладухи, який є членом ВО «Батьківщина» (відстоює продовження мораторію на продаж землі — Ред.) вказано близько 170 земельних наділів, власниками яких є діти чиновника Вероніка та Віталій Ладухи.
Разом з тим, як з«ясувало видання, у більшості випадків місцеві мешканці не проти прийняття прозорих та рівних правил участі в земельних відносинах. Однак одразу видно, що обізнаність населення в даному питанні дуже низька, а люди, які не мають у власності земельних наділів, просто не цікавляться цією реформою.
«Головні противники ринку землі 13 листопада блокували трибуну Верховної Ради з вимогою зупинити дану ініціативу. Це були партії «Опозиційна платформа «За життя» Віктора Медведчука та ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Маючи своїх мерів і царьків на місцях, логічно, що політичні сили захищають свій бізнес і займаються популізмом та спекуляцією. У результаті основними критиками прийняття ініціативи є політики-бізнесмени, які вже встигли відхопити добрячий відсоток сільськогосподарських земель», — підсумовує видання.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок і позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень.


