Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.
Згідно з рішенням уряду, частота проведення перевірок суб'єктів господарювання суттєво зменшується. Так, відтепер підприємства з високимступенем ризику перевірятимуться не частіше одного разу на рік (було двічі на рік), із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки (було один раз на два роки), а суб’єкти господарювання з незначним ступенем ризикупідлягають плановим перевіркам не частіше одного разу на п’ять років.
Як зазначив заступник директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва — начальник Управління фітосанітарної безпеки Андрій Челомбітко, держава прагне реформувати свою політику щодо розвитку підприємництва і усунути бар’єри для ведення чесного бізнесу в Україні.
«У цьому напрямку вже багато чого зроблено, і прийняття зазначеної постанови уряду — це ще один крок в напрямку дерегуляції діяльності суб’єктів господарювання. Ми намагаємося оптимізувати кількість перевірок зі сторони контролюючих органів та налагодити ефективний зворотний зв'язок», — наголосив Андрій Челомбітко.
При цьому він звернув увагу на те, що для сумлінних суб’єктів господарювання у сфері карантину рослин постановою передбачений гнучкий механізм стимулювання. Наприклад, якщо за результатами здійснення двох останніх планових перевірок суб’єкта господарювання з високим ступенем ризику порушень не виявлено, то наступні перевірки проводитимуться не частіше одного разу на два роки.
За словами Андрія Челомбітка, спрощуючи умови для роботи бізнесу, держава тим самим застосовує потужний антикорупційний чинник, адже контакти бізнесу та чиновника мінімізуються.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Рішення Кабінету Міністрів України про спрощений доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки — лише перший етап спрощення процедур у цій сфері.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

В Україні розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Туреччина з 4 серпня 2026 року посилює фітосанітарний контроль під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослин і рослинної продукції.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

Зрошення — одне з ключових питань, яким об’єднане Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства буде займатися дуже активно. Вже скоро буде призначений новий заступник міністра, який опікуватиметься водними ресурсами, і це складатиме 80% його обов'язків.