Україна у межах дії «зернової угоди» в березні 2023 року відправила до Китаю рекордну кількість суден — 25, на борту яких було 1,2 млн т продовольства.
Для порівняння: з початку 2023 року морем відправили 9,6 млн т вантажів, з яких 3,1 млн т — у Піднебесну, пише «Економічна правда» з посиланням на дані проєкту Weekly Charts.
Зазначається, що за час дії «зернової угоди» Китай перетворився на основного покупця українського збіжжя, прийнявши майже третину від загальних 26 млн т вантажів, що транспортуються морським коридором. Більшість цих вантажів — зерно та кукурудза.
«Нинішні обсяги постачання зерна чи не найвищі в історії українсько-китайської аграрної торгівлі і, ймовірно, перевершать рекордний для двох країн 2021 рік. Тоді Китай купив на світових ринках 28 млн т кукурудзи, близько 7 млн т з яких надійшло з України», — пише видання.
З жовтня 2022 року по лютий 2023 року імпорт кукурудзи в Китай становив 9,2 млн т, з яких майже 4 млн т — українського походження. За цим показником Україна вперше обігнала США, які раніше утримували перше місце, але втратили його, зменшивши постачання.
Українське зерно, яке йде в Піднебесну, через воєнні ризики торгується зі значним дисконтом. Травневі ф’ючерси на кукурудзу на Чиказькій біржі торгуються по 249 $/т, а закупівельні ціни в Україні в березні становили 198-202 $/т з доставкою в порти Чорного моря.
Попри надзвичайно низькі ціни на українське продовольство і те, що основним бенефіціаром «зернової угоди» став Китай, варіантів для маневру в України небагато.
«По-перше, коридор залишається ключовим для експорту продовольства, на нього припадає близько 60% продажів українських товарів за кордон. До 1 млн т вантажів на місяць ідуть через порти Усть-Дунайська, решта доставляються залізничним та автомобільним транспортом. По-друге, росіяни постійно саботують роботу зернового коридору», — пише видання.
Проте аналіз показує, що ці затримки суттєво не вплинули на обсяг експорту. Він був стабільним і навіть дещо зростав з листопада 2022 року, коли росію тимчасово вилучали з тристоронньої угоди. Одне з пояснень — поступове зростання з жовтня середньої місткості суден. За цей час середня вантажність одного судна підвищилася з 60 тис. т до 80 тис. т, частково нівелювавши російський саботаж. Ключову роль у збільшенні середньої вантажності відіграють постачання до Китаю.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.