Україна у межах дії «зернової угоди» в березні 2023 року відправила до Китаю рекордну кількість суден — 25, на борту яких було 1,2 млн т продовольства.
Для порівняння: з початку 2023 року морем відправили 9,6 млн т вантажів, з яких 3,1 млн т — у Піднебесну, пише «Економічна правда» з посиланням на дані проєкту Weekly Charts.
Зазначається, що за час дії «зернової угоди» Китай перетворився на основного покупця українського збіжжя, прийнявши майже третину від загальних 26 млн т вантажів, що транспортуються морським коридором. Більшість цих вантажів — зерно та кукурудза.
«Нинішні обсяги постачання зерна чи не найвищі в історії українсько-китайської аграрної торгівлі і, ймовірно, перевершать рекордний для двох країн 2021 рік. Тоді Китай купив на світових ринках 28 млн т кукурудзи, близько 7 млн т з яких надійшло з України», — пише видання.
З жовтня 2022 року по лютий 2023 року імпорт кукурудзи в Китай становив 9,2 млн т, з яких майже 4 млн т — українського походження. За цим показником Україна вперше обігнала США, які раніше утримували перше місце, але втратили його, зменшивши постачання.
Українське зерно, яке йде в Піднебесну, через воєнні ризики торгується зі значним дисконтом. Травневі ф’ючерси на кукурудзу на Чиказькій біржі торгуються по 249 $/т, а закупівельні ціни в Україні в березні становили 198-202 $/т з доставкою в порти Чорного моря.
Попри надзвичайно низькі ціни на українське продовольство і те, що основним бенефіціаром «зернової угоди» став Китай, варіантів для маневру в України небагато.
«По-перше, коридор залишається ключовим для експорту продовольства, на нього припадає близько 60% продажів українських товарів за кордон. До 1 млн т вантажів на місяць ідуть через порти Усть-Дунайська, решта доставляються залізничним та автомобільним транспортом. По-друге, росіяни постійно саботують роботу зернового коридору», — пише видання.
Проте аналіз показує, що ці затримки суттєво не вплинули на обсяг експорту. Він був стабільним і навіть дещо зростав з листопада 2022 року, коли росію тимчасово вилучали з тристоронньої угоди. Одне з пояснень — поступове зростання з жовтня середньої місткості суден. За цей час середня вантажність одного судна підвищилася з 60 тис. т до 80 тис. т, частково нівелювавши російський саботаж. Ключову роль у збільшенні середньої вантажності відіграють постачання до Китаю.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.