Рада бізнес-омбудсмена (РБО) у липні – вересні 2024 року отримала 278 скраг від українських компаній та закрила 145 справ. Розслідування 92 справ триває.
Як говориться у звіті ради, число звернень стало на 97 менше порівняно з другим кварталом 2024 року та на 62 менше проти третього кварталу 2023 року.
«Така тенденція на певних ділянках (зокрема, дозвільних) свідчить про позитивну динаміку вирішення проблем бізнесу та урахування державними органами рекомендацій ради, що дозволяє ефективно долати системність проявів недобросовісної поведінки з боку окремих відомств. На інших ділянках (зокрема, фіскальних) відчувається певна зневіра щодо дієвості адміністративних оскаржень, які становлять осердя інструментарію бізнес-омбудсмена», — зазначають у РБО.
Уточнюється, що податкова (59%), митниця (6%) та правоохоронні органи (15%) — антигерої рейтингу РБО з погляду українського бізнесу.
Більшість звернень стосуються податкових
питань — 165 заяв, з яких 40 — невиконання судових рішень щодо реєстрації
податкових накладних, 39 — включення до переліку ризикових платників, 36 —
податкові перевірки.
На дії правоохоронних органів до РБО надійшла 41
скарга, більшість із яких — на дії Національної поліції та Бюро економічної
безпеки.
Водночас у третьому кварталі кількість скарг
від бізнесу з митних питань дещо знизилась і становила 16 звернень, або 6% від
загальної кількості скарг. Для порівняння, у другому кварталі РБО отримала 20
звернень (7% відповідно). Традиційно значна частина скарг на митницю
стосувалась коригування митної вартості товарів — 8 звернень.
«У звітному кварталі Рада бізнес-омбудсмена відбила і заощадила для бізнесу 156 млн грн», — підсумували у відомстві.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Колишнього директора державного сільгосппідприємства на Полтавщині судитимуть за продаж зерна за цінами нижче ринкових, через що підприємство недоотримало майже 2,7 млн грн.

Платники у січні – вересні перерахували до місцевих бюджетів 37,9 млрд грн податку за землю. Це на 12,1%, або на 4,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Агропідприємство, яке торгує сільськогосподарською продукцією, відшкодувало державному бюджету 10,6 млн грн несплаченого податку на додану вартість. Керівник компанії штучно збільшував податковий кредит завдяки фіктивним закупівлям пшениці та ріпаку.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званий «Клуб білого бізнесу», станом на серпень 2026 року налічує 9 706 учасників.