Як повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), відповідний лист-звернення підписали: УКАБ, «Українська аграрна конфедерація», Аграрний союз України, «Всеукраїнська аграрна рада», «Союз птахівників України», «Українська аграрна асоціація».
Зокрема, профільні асоціації просять включити вищевказаний законопроект до порядку денного одного з найближчих пленарних засідань ВРУ.
За теперішньою редакцією законопроекту № 4355 сільські, селищні, міські ради перебирають на себе повноваження щодо розпорядження землями державної власності, передачі їх у власність та надання у користування в межах своїх територій, а також надається право встановлювати та змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.
Разом з тим міські, районні та обласні ради позбавляються повноважень у сфері координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів, здійсненні контролю за використанням та охороною земель, а також вирішенні земельних спорів. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також пропонується скасувати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), позбавляється повноважень зі встановлення меж області, району, міста, села і селища, проведення моніторингу земель, територіального планування та розпорядження землями державної власності. Натомість йому надано повноваження в організації та здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель.
На думку генерального директора Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тараса Висоцького, без ухвалення законопроекту № 4355 подальший рух в напрямку децентралізації влади є неможливим.
«Близько половини комунальних і державних земель ( 4-5 млн га) сільськогосподарських угідь перебувають «у тіні», тобто обробляються неофіційно. Однією з причин цього є те, що районні ради по декілька років не погоджують технічну документацію на земельну ділянку чим перешкоджають продажу прав оренди земельних ділянок на відкритих земельних торгах», — відзначає експерт.
Таким чином, за його словами, земля використовується, а податки до бюджету з неї не платяться. Розпорядником державних земель наразі є Держгеокадастр, і податки отримані від їх використання зараз надходять у загальний бюджет, а не місцевий.
Тарас Висоцький відмітив також, що позитивною стороною законопроекту № 4355 є те, що він надасть реальний стимул місцевим радам бути більш зацікавленими в оформленні цих ділянок, тому що розпорядниками коштів, які надійдуть у вигляді податків з цих земель стануть місцеві ради.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Підприємства, акредитовані для експорту продукції до Європейського Союзу, виробляють 83% м'яса птиці та 75% харчових яєць в Україні.

Україна за підсумками січня – серпня 2026 року експортувала 330,2 тис. т м’яса птиці — на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас експортна виручка зменшилася на 2,6% — до $697,9 млн.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.