Про це йдеться у презентації заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, розміщеній на його сторінці у Facebook.
Як зазначається, розроблено 4 варіанти впровадження ринку землі.
Варіант 1 — Поетапне відкриття ринку земель. Перші 3 роки землі с/г призначення державної, комунальної та приватної власності мають право набувати лише громадяни України для сімейного фермерського господарства: до 20 та 200 га, наступні 4 роки — юридичні особи із обмеженням площі до 500 га, у подальшому — юридичні особи із обмеженням площі до 20 тис. га. Громадянин України може бути засновником або членом лише одного фермерського господарства. Державна і комунальна земля передається виключно на торгах.
Варіант 2 — Одночасне відкриття ринку земель. Землю мають право набувати у власність громадяни України до 200 га, юридичні особи спеціальної організаційно-правової форми, учасниками якої можуть бути виключно громадяни України (без права відчуження часток у статутному капіталі на користь юридичних осіб та іноземців) до 200 га. Право на набуття земель у власність також надається банкам-заставодержателям на строк до 1 року.
Варіант 3 — Поетапне одночасне відкриття ринку земель. Перші 3 роки землю можуть купувати громадяни України для сімейних фермерських господарств (до 200 га в залежності від статусу юридичної особи) та юридичні особи, засновані виключно громадянами України, — до 500 га. Банки також можуть стати власниками (до 1 року). З четвертого року обмеження площі для юридичних осіб до 20 тис. га.
Варіант 4 — Одночасне відкриття ринку земель. Землю можуть придбати громадяни України та юридичні особи, засновані громадянами України. Максимальна площа земель обмежується лише антимонопольними вимогами.
В ході підготовки виникли дискусійні питання щодо кожного виду ринку землі. Зокрема, стосовно обмеження щодо площі земель, які можуть перебувати у власності фізичних та юридичних осіб.

Також визначено, хто може купувати/не купувати землю; умови продажу земельних ділянок с/г призначення державної та комунальної власності; визначення ціни продажу землі; переважне право на придбання сільгоспземлі; продаж земель приватної власності; обмін земельними ділянками; зміна цільового призначення; повторне відчуження землі; можливість внеску до статутного капіталу; декларування доходів для купівлі землі.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.


