Обмеження постачань овочів та фруктів до ЄС: скільки втратить Україна

Про це повідомляють аналітики EastFruit.

«Загалом за минулий рік експорт свіжих овочів і фруктів, а також більшості продуктів їхньої переробки приніс Україні виручку в розмірі $566 млн, що хоч і менше, ніж роком раніше ($616 млн), але все ж таки залишається одним із найвищих показників за останнє десятиліття», — зазначають вони.

Топ-8 продуктів, які забезпечували близько 83% усієї експортної виручки України за весь календарний 2022 рік, охоплювали яблучний концентрат (майже третина від загального виторгу), різні види заморожених ягід (у сукупності також майже третина), волоський горіх (14%), томатну пасту, свіжі яблука і свіжу лохину (у сукупності 8%).

«При цьому експортувалися українські овочі та фрукти (у свіжому або переробленому вигляді) здебільшого на ринки ЄС (сукупна частка — майже дві третини від загальної виручки), а також США (13%), тоді як питома вага інших напрямків була набагато скромнішою.

Польща сама по собі забезпечила майже третину валютної виручки України від експорту в плодоовочевому сегменті за 2022 рік. Саме заборона на імпорт, запроваджена цією країною, матиме найбільший негативний ефект на українську галузь, адже сукупна частка Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини в експорті з України торік становила лише трохи більш як 3%», — пояснюють експерти.

Оскільки заборона на імпорт діє з середини квітня до кінця червня, не всіх сегментів українського експорту вона торкнеться. Зокрема, пік експорту української свіжої лохини припадає на липень-вересень, а постачання замороженої чорниці також активізуються з липня. Експорт же замороженої суниці садової, хоч і постраждає від заборони, але, зважаючи на свої незначні обсяги, цей факт на загальній картині українського плодоовочевого ринку практично не позначиться.

«Аналогічно особливого впливу заборона на імпорт не матиме в українському сегменті яблука. По-перше, головним ринком збуту для українських яблук виступають країни Близького Сходу, тоді як частка всіх країн ЄС у структурі експорту залишається незначною. По-друге, заборону на транзит з боку Польщі було знято, а Румунія поки що жодних обмежень не запроваджувала, а основним портом відправки українських яблук морем є якраз порт Констанца в Румунії. По-третє, пропозиція яблук експортної якості в країні скоротилася настільки, що Україна навіть, найімовірніше, буде змушена імпортувати ці фрукти з самої Польщі навесні цього року», — пояснюють експерти.

На думку аналітиків, найбільших втрат від заборони Україна зазнає в сегменті замороженої малини. У середньому за останні три роки у квітні-червні Польща забезпечувала понад 40% усієї виручки українських експортерів від постачань малини в замороженому вигляді за кордон. Особливу загрозу заборона несе через рекордно високі перехідні запаси малини в українських сховищах.

«Удар по польській економіці від заборони також буде, хоч і менш значний, ніж по українській. Хоча польські імпортери здебільшого займалися реекспортом української замороженої малини, вона все ж таки в певних кількостях осідала і на місцевому ринку, використовуючись виробниками йогуртів, наповнювачів, джемів тощо. Заборона, введена Польщею, фактично означає зникнення до чверті пропозиції імпортної малини на польському ринку», — додають вони.

Що стосується яблучного концентрату, за три останні роки у квітні-червні Польща забезпечувала близько 8% всієї виручки експортерів концентрату в Україні, а США — близько 40%. При цьому США є і найбільшим ринком збуту для польських концентратників, а це означає, що заборона на імпорт, запроваджена Польщею, сприятиме лише посиленню конкуренції з українською продукцією на експортних ринках збуту.

«Ще більш катастрофічними польські обмеження можуть виявитися для місцевого ринку волоських горіхів. Якщо для України в середньому за останні три роки Польща у квітні-червні приносила лише 3% усієї виручки, то частка України на ринку імпортного волоського горіха в Польщі сягала 21%. Тобто, іншими словами, заборона, введена Польщею, позбавила місцевих споживачів горіхів (кондитерські фабрики тощо) майже п’ятої частини імпорту одного з найважливіших компонентів для їхньої готової продукції», — пояснюють експерти.

Прогнозується, що українські експортери, зважаючи на можливе повторення таких обмежень з боку Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн, надаватимуть пріоритет державам з більш передбачуваною торговельною політикою, і конкурувати Україна на цих ринках буде, зокрема, і з експортерами з країн, що запроваджують заборони.