Українським виробникам не вистачить потужностей для зберігання нового врожаю. Потрібно прискорити транспортування зернових до кордонів із ЄС та задіяти тимчасові та вільні елеваторні потужності в сусідніх державах.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).
«Безумовно, відкриття морських портів для експорту українського зерна — значне досягнення України за допомоги ООН та інших міжнародних партнерів… Це дасть додаткових $600 млн», — зазначили в УСПП.
Експерти пояснюють, що обсяги перевалки значно нижчі очікуваних: в середньому 1 млн т/місяць, при тому, що запаси 2021 р. складали 20 млн т + 67 млн т олійних і зернових очікувано зберуть цьогоріч. Зернова угода розрахована на 120 днів. Бути на 100% упевненими, що вона буде продовжена, не можна, тому експорт потрібно максимально нарощувати.
«Через проблеми із логістикою та безпекою (обидві — наслідок війни рф проти України) більшість контрактів українських аграріїв нині спотові. Тобто отримання коштів після надання товару. Така ситуація значно обмежує фінансові можливості аграріїв. За оцінками профільних асоціацій, третина з них (30%) не будуть здійснювати озиму посівну», — говорять в асоціації.
Побудова тимчасових терміналів на кордонах з ЄС з необхідними для зберігання умовами дасть змогу повернутися до контрактної (ф’ючерсної) торгівлі, знизить логістичний тиск на галузь, підкреслюють в УСПП.
Крім того, на думку експертів, необхідно розширювати державні програми розвитку тваринництва, завантаження силосних заводів, переробку в агросекторі. Оскільки однією з ключових проблем залишатиметься нестача фінансів, такі програми повинні координуватися Кабміном спільно із Нацбанком, що означає погоджену політику кредитування. Це ж стосується і страхування від нестачі/зависоких цін на газ для промисловості, з якими остання, скоріше за все, стикнеться із початком зимового сезону.
«Закупівлі в Держрезерв, побудова тимчасових модулів для зберігання, закупівля силосних рукавів в українського виробника і їх використання, переробка, а також вирішення логістичних проблем експортерів — ось ключові пункти плану дій уряду в агросфері», — переконані в УСПП.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Припортовий зерновий складський комплекс у м. Ізмаїл (Одеська обл.) виставили на продаж.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Міжнародні партнери підтвердили надання близько $10,5 млн на закупівлю засобів тимчасового зберігання врожаю для українських аграріїв.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Зменшення вирощування зернових Україною негативно вплине на світовий ринок.