Про це йдеться у повідомленні Ради з питань експорту продовольства (UFEB).
Як зазначається, основна частина посівів зосереджена у приватному секторі — 21,5 тис. га, тоді як площа промислових підприємств склала у 2018 році 1,1 тис. га.
«Внутрішнє вирощування забезпечує 90% місцевого ринку. Найбільші посівні площі часнику зосереджені у Вінницькій, Одеській, Львівській, Київській, Кіровоградській, Харківській, Черкаській областях», — говорять аналітики UFEB.
Значні інвестиції були вкладені у технологічний прогрес, який дозволив збільшити виробництво та відкрити нові ринки.
Постачання часнику з України за 2018 рік становило 1,3 тис. т. Основними покупцями українського часнику були такі країни як Білорусь, Латвія, Польща, Естонія, Грузія та Австрія.
Якщо говорити про світовий ринок часнику, то він демонструє постійне зростання як у постачанні, так і в споживанні. Монополістом на даному ринку можна вважати Китай. Він є топ-виробником та експортером, а його частка від світового ринку становить 80%. Індія не так яскраво виражена на світовому ринку, але може скласти конкуренцію китайському часнику, її частка 5,3%. Бангладеш — 1,4%, Південна Корея — 1%, М'янма — 0,8%, Узбекистан — 0,7%, Туреччина — 0,5% доповнюють «картину» експорту.
Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства передбачає, що найближчими роками світовий ринок буде демонструвати повільне зростання (4% до 2022 року). Азійсько-Тихоокеанський регіон не втратить свої позиції. Індія та Китай будуть основними гравцями на ринку і далі. Це зумовлено підтримкою виробництва з боку уряду даних країн.
«Українським виробникам потрібно орієнтуватися на ринок Європи, Прибалтики та Північної Америки. Збільшувати постачання часнику потрібно у свіжому вигляді, адже наразі у світі панує тренд на свіжі продукти. Скласти конкуренцію та збільшити динаміку експорту допоможуть стрілкуючі сорти (hard neck), саме вони будуть найбільш популярними», — вважають в UFEB.