Світові ціни на цукор наразі трішки знижуються внаслідок очікуваного профіциту продукту.
Про це розповів старший викладач кафедри харчових виробництв ІПДО НУХТ, директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський у колонці на AgroTimes.
Він зазничив, що у Індії й Таїланді, які є найбільшими країнами за експортним потенціалом, торік була посуха. Зараз у основних країнах-виробниках сприятливі погодні умови.
«Влітку минулого року середня відпускна ціна з цукрових заводів становила 30 грн/кг із ПДВ. На сьогодні вона сягає 25,5 грн/кг.
У новому сезоні ціна, яка б задовольняла цукровиків і підприємства із великими обсягами споживання цукру, становить 25-26 грн/кг із ПДВ. І деякі виробники цукру домовляються заздалегідь із такими споживачами щодо контрактування певних обсягів цукру за середніми цінами. Це дає певні гарантії функціонування обох типів підприємств й забезпечує безперебійність виробництва», — додав фахівець.
За його словами, з огляду на те, що раніше і навіть зараз українські ціни на цукор були нижчими за експорт цукру-сирцю та його переробку до країн споживання, це дало можливість Україні зайняти певні ніши навіть попри дорогу логістику із багаторазовими перевантаженнями та простоями.
«За даними Міністерства агрополітики, в Україні посіяли 250 тис. га цукрових буряків, що на рівні минулорічного показника. Наразі посіви у задовільному стані. Тому внутрішній ринок буде забезпечений цукром на 100%. Цукрові заводи цього сезону не планують підвищувати ціни на солодкі корені, адже це можливо робити, коли вартість кінцевого продукту зростає. Зараз кінцевий продукт — цукор — і всередині України, і на світових ринках значно здешевшав. Тому цукрові заводи орієнтують аграріїв на мінімізацію витрат на вирощування цукрових буряків за збереження показників урожайності та цукристості», — додав Олександр Коротинський.
На його думку, з огляду на кількість засіяних площ, восени Україна матиме певний профіцит кінцевої продукції.
«Адже щомісячне споживання цукру в країні не перевищує 85 тис. т на місяць. І незалежно від ціни на кінцеву продукцію рівень споживання не збільшиться. Якщо не зможемо вивезти надлишки цукру за межі України, є ймовірність, що 2025 року отримаємо скорочення посівних площ під цукровим буряком», — прогнозує аналітик.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Міжнародна організація з цукру (ISO) знизила оцінку профіциту світового ринку цукру в 2025/26 маркетинговому році (МР) до 1,1 млн т проти 2,2 млн т у травневій оцінці. Це вже четвертий перегляд балансу в бік зниження протягом сезону.

Україна за підсумками 2025/26 МР (завершився 31 серпня) експортувала 646 тис. т цукру, що на 11% більше, ніж попереднього сезону.

Виробництво цукру в Європейському Союзі у 2026/27 МР складе 13,4 млн т, що на 3,2 млн т менше, ніж сезоном раніше.

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в червні, оскільки нижчі котирування на зернові, цукор і молочні продукти переважили вищі котирування на рослинні олії та м'ясо.

На рекордно низькі площі посівів цукрових буряків цього року вплинув комплекс факторів. Серед ключових причин — низька ціна на цукор.

Сьогодні ринкова ціна на цукор нижча економічно обґрунтованого рівня. При цьому витрати на вирощування буряків і виробництво цукру останніми роками суттєво зросли.

Лідерами з виробництва цукру поточного сезону були Хмельницька, Тернопільська та Вінницька області. Також значні обсяги цукру виробили на Полтавщині завдяки потужностям агрохолдингу «Астарта».

Виробництво цукру в Україні у 2024/25 МР, зважаючи на погодні умови, становитиме 1,7-1,8 млн т.

Наступний крок у цукровиків — автоматизація окремих виробничих процесів. Адже з огляду на реалії щодо заробітної плати, недостатньої кількості трудових ресурсів — щоб далі працювати, їм потрібно автоматизувати виробництво.