Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон на своїй сторінці у Facebook.
«85 найбільших аграрних компаній в Україні обробляють 5,6 млн га земель. Це близько 20% з 27 млн га, що загалом обробляються в Україні. Вони формують 20% валової продукції рослинництва і 30% тваринництва. Забезпечують понад 42% експорту с/г продукції з України. В них працює понад 140 тис. співробітників. Більша частина цих компаній мають частково або повністю іноземні інвестиції. Вони вже вклали понад $15 млрд в агробізнес в Україні, і щорічно продовжують вкладати від $500 млн до $1 млрд інвестицій», — пояснює він.
Роман Сластьон підкреслив, що загалом члени УКАБ підтримують проведення реформи і переведення нинішнього «сірого» ринку с/г земель в легальний формат, адже прагнуть до цивілізованих правил ведення бізнесу в Україні. Проте дуже турбує упереджене ставлення до компаній з іноземним капіталом та намагання виключити їх з переліку учасників обігу сільськогосподарських земель.
«Потенційний негативний результат референдуму по дозволу купівлі землі компаніям з іноземним капіталом повністю призупиняє подальші інвестиції та ставить під загрозу вже вкладені. Якщо компанії з іноземними інвестиціями, що вже вклали свої кошти в агросектор не зможуть купувати хоча б землю, що в них в оренді, вони не зможуть захищати свій бізнес і стануть об»єктом рейдерських атак. Така дискримінація інвесторів, які повірили в Україну, перекреслює всі їхні плани подальших інвестицій і змусить шукати шляхи виходу з бізнесу. Для потенційних інвесторів це також буде дуже поганим сигналом щодо привабливості України», — пояснює він.
Стосовно моделі обігу земель і змін до законопроекту 2178-10, то УКАБ, за словами Романа Сластьона, відстоює такі позиції:
- сільгосппідприємства з іноземними інвестиціями, що вже працюють в Україні мінімум три роки, повинні мати право викупу хоча б тих земель, які вони зараз орендують. Це питання захисту інвестицій;
- сільгоспвиробники повинні мати першочергове право купувати земельні ділянки, що в них в оренді й обробітку. Це важливо для збереження існуючого ефективного агровиробництва;
- пропоновані обмеження по концентрації площі 0,5% всіх с/г земель України вважаємо вже компромісними і подальше їх посилення суттєво обмежує можливість захисту компаній, що вже давно працюють в України;
- чисто спекулятивний іноземний капітал без наміру обробляти землю може і має бути обмежений. В цьому контексті потрібні запобіжники від спекуляцій землею, а саме — заборона на перепродаж придбаної ділянки та зміну цільового призначення на протязі 3-5 років.
«Не вибиваймо ґрунт з під ніг інвесторів, які повірили в Україну!», — закликам Роман Сластьон.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.