Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон на своїй сторінці у Facebook.
«85 найбільших аграрних компаній в Україні обробляють 5,6 млн га земель. Це близько 20% з 27 млн га, що загалом обробляються в Україні. Вони формують 20% валової продукції рослинництва і 30% тваринництва. Забезпечують понад 42% експорту с/г продукції з України. В них працює понад 140 тис. співробітників. Більша частина цих компаній мають частково або повністю іноземні інвестиції. Вони вже вклали понад $15 млрд в агробізнес в Україні, і щорічно продовжують вкладати від $500 млн до $1 млрд інвестицій», — пояснює він.
Роман Сластьон підкреслив, що загалом члени УКАБ підтримують проведення реформи і переведення нинішнього «сірого» ринку с/г земель в легальний формат, адже прагнуть до цивілізованих правил ведення бізнесу в Україні. Проте дуже турбує упереджене ставлення до компаній з іноземним капіталом та намагання виключити їх з переліку учасників обігу сільськогосподарських земель.
«Потенційний негативний результат референдуму по дозволу купівлі землі компаніям з іноземним капіталом повністю призупиняє подальші інвестиції та ставить під загрозу вже вкладені. Якщо компанії з іноземними інвестиціями, що вже вклали свої кошти в агросектор не зможуть купувати хоча б землю, що в них в оренді, вони не зможуть захищати свій бізнес і стануть об»єктом рейдерських атак. Така дискримінація інвесторів, які повірили в Україну, перекреслює всі їхні плани подальших інвестицій і змусить шукати шляхи виходу з бізнесу. Для потенційних інвесторів це також буде дуже поганим сигналом щодо привабливості України», — пояснює він.
Стосовно моделі обігу земель і змін до законопроекту 2178-10, то УКАБ, за словами Романа Сластьона, відстоює такі позиції:
- сільгосппідприємства з іноземними інвестиціями, що вже працюють в Україні мінімум три роки, повинні мати право викупу хоча б тих земель, які вони зараз орендують. Це питання захисту інвестицій;
- сільгоспвиробники повинні мати першочергове право купувати земельні ділянки, що в них в оренді й обробітку. Це важливо для збереження існуючого ефективного агровиробництва;
- пропоновані обмеження по концентрації площі 0,5% всіх с/г земель України вважаємо вже компромісними і подальше їх посилення суттєво обмежує можливість захисту компаній, що вже давно працюють в України;
- чисто спекулятивний іноземний капітал без наміру обробляти землю може і має бути обмежений. В цьому контексті потрібні запобіжники від спекуляцій землею, а саме — заборона на перепродаж придбаної ділянки та зміну цільового призначення на протязі 3-5 років.
«Не вибиваймо ґрунт з під ніг інвесторів, які повірили в Україну!», — закликам Роман Сластьон.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.