Думка: У зриві форвардів винні не лише фермери, а й зернотрейдери

Таку думку висловив ексменеджер компанії «Бунге Україна» Юрій Шарапаєв, пише Landlord. 

«Фермер при укладенні контракту розумів усі ризики і по суті при виконанні був би хоч і з мінімальною, але вигодою, деякі за підсумком так і зробили. Але звинувачувати в непорядності тільки фермера вважаю несправедливим», — зазначив Юрій Шарапаєв.

Він підкреслив, що не розуміє, чому ніхто не говорить про менеджмент і рядових співробітників компаній-трейдерів, які несуть відповідальність не тільки перед своїм керівництвом і власником, але і контрагентами, завдяки яким трейдери працюють і мають прибуток. Форвардні контракти, як правило, укладають ті компанії, які це роблять уже не перший рік.

«Ось тільки останнім часом у багатьох компаніях не тільки змінився менеджмент, який перестав зважувати ризики і співставляти ситуацію по кожному виду товару, а й в цілому структура компаній, де аналітика і кадровий професіоналізм стали неважливі», — звернув увагу підприємець.

Він нагадав, що раніше, перед укладанням форвардів, пропонована вартість товару розраховувалася дуже виважено, і для цього залучалися практично всі підрозділи компанії: вивчався стан посівів не тільки в Україні, а й в інших країнах, що впливають на ціноутворення культур. Крім того, фінансисти намагалися прогнозувати можливі зміни курсу валют, а всі особливо чутливі позиції контрактів додатково захищалися передоплатою, і для усунення будь-яких ризиків і «підводних каменів» могли залучатись послуги страхових компаній.

«Проте головним аспектом завжди була безпосередня комунікація регіональних представників із контрагентами. Адже саме вони є ініціаторами угоди і несуть повну відповідальність за виконання контрактів. А в разі виникнення якихось форс-мажорів — шукають вихід із проблемних ситуацій, розглядаючи варіанти перегляду ціни, закриття контракту іншим товаром тощо», — розповів Шарапаєв.

Тобто шукались варіанти відшкодування втраченого прибутку для компанії, яку представляє менеджер, за одночасного збереження добрих стосунків. У найбільш складних ситуаціях до діалогу підключався відповідальний топ-менеджмент центрального офісу з генеральним директором компанії. Наразі ж головний менеджмент багатьох компаній-трейдерів практично недосяжний, а весь діалог письмово ведуть юридичні підрозділи.

«Підсумовуючи сказане, хочу зазначити, що, на жаль, сьогодні зернотрейдери почали забувати, що практично будь-який бізнес є прибутковим і успішним тільки в разі довгострокових взаємин із постачальниками товарів і послуг», — додав на завершення Юрій Шарапаєв.