Таку думку висловив економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, йдеться в повідомленні Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
«Необхідно чітко розуміти: ніша — це не культура, ніша — це філософський підхід до бізнесу, продукту або послуги. А головне, що ніша — не назавжди! Отже, якщо ти вже знайшов свою нішу, це не означає, що можна розслабитись. Це означає, що треба бігти ще швидше! Адже далі є два шляхи: або розвивати експорт, або чекати, поки в цьому сегменті зросте конкуренція і ця продукція втратить свою унікальність, а, відповідно і «нішевість», — наголошує експерт.
В той же час Андрій Ярмак додає, що експортувати доцільно лише тоді, коли є в наявності хоча б мінімальні експортні обсяги якісної продукції. Отже для невеликих господарств в даному випадку існує єдиний вихід — це кооперація.
«Не вміємо, не хочемо, не готові — будемо змушені кооперуватися, бо це актуально як для тих, у кого 1 га, так і для тих, у кого 10 тис. га», — підкреслює пан Ярмак.
Серед нішевих трендів, які заслуговують уваги, Андрій Ярмак виділив сушку та заморозку.
«Якщо ми говоримо про сушку то тут може бути декілька сегментів: це й сировина для лікарської промисловості, для трав«яних та фруктових чаїв, для настоянок та харчової промисловості, або навіть готовий продукт — все залежить від того, що саме сушити. Але в будь-якому разі це — можливості для експорту», — зазначає експерт.
В той же час, на його думку, попит на заморозку зростає швидко завдяки ХоРеКа. Варто лише дивитися на можливості цього сегменту ширше. Адже заморозка — це не лише ягоди. Це й дикороси, гриби, фрукти, навіть яблука, а також широкий спектр овочів, трави тощо!
«Найсмачніші продукти — вироблені з замороженої сировини, бо ягоду чи інші плоди можна збирати в фазі повної стиглості! Потенціал зростання сегменту надзвичайно високий, але варто дбати про ефективність з самого початку! А головне: заморозка — це експорт!», — резюмує Андрій Ярмак.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

Сербія, провідний світовий експортер замороженої малини, готується до складного сезону 2025 року, що пов’язано з очікуваним значним зниженням обсягів виробництва ягоди.

Тенденція стрімкого зниження цін на лохину тривала цього тижня на ринку України.

Україна 2024 року продовжує дуже активно нарощувати експорт овочів глибокого заморожування.