Таку думку висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса в інтерв'ю «Фактору».
Він зазначив, що питання відкриття ринку землі зараз в Україні дуже заполітизоване.
«Український ринок землі можна порівняти лише з українським ринком брехні. Політичні партії просто маніпулюють цим питанням. Можна згадати, що «Батьківщина» в 2007 році зареєструвала законопроект про повну лібералізацію земельних відносин. Тобто продаж землі будь-яким компаніям, в тому числі і нерезидентам України. Тепер у Юлії Володимирівни діаметрально протилежна позиція. Так само відбувається з іншими політсилами», — сказав Алекс Ліссітса.
Він підкреслив, що на цьому етапі ринок сільськогосподарських земель є джерелом корупції для всіх органів влади.
«Є ще так звані невитребувані землі. Тобто землі, власник яких не знайшовся. Ними опікуються місцеві громади, і це теж джерело корупції. Тому ті, хто найголосніше кричить «земля-матінка», «не можна продавати», просто оббирають цю землю», — пояснив Алекс Ліссітса.
Він також зазначив, що потрібно запроваджувати земельний ринок.
«Державні землі можна продавати на аукціонах, аби запобігти корупції. Можна обмежити доступ на ринок для іноземців, а також продаж 3000 га землі. Це вже питання техніки. Але без започаткування ринку землі ми ніколи не поборемо корупцію», — вважає президент УКАБ.
На його думку, не варто боятися, що із запровадженням ринку землі селян обдурять і скуплять паї за безцінь.
«Наші люди не дурні. Якщо вони будуть знати, що державна земля у сусідньому селі пішла з аукціону за $3000, то не стануть продавати свою за $2500. Повірте мені, в радіусі 50 км всі знають, по якій ціні вона продається», — додав Ліссітса.
Відкриття ринку землі має низку переваг, вважає він.
«Перше — зменшення корупції. Друге — зайдуть інвестиції. І це будуть величезні кошти, $10-12 млрд за перші 2-3 роки. Ці гроші підуть в економіку. Якщо їх інвестувати в інфраструктуру тих же сільських доріг, то буде економічний вибух, одразу зростання на 2-3%», — сказав Ліссітса.
Ще один плюс, на його думку, — створення доданої вартості. Ніхто не готовий вкладати кошти в тваринництво без земельних гарантій, адже такі проекти окуповуються за 10-15 років.
«Відкриття ринку землі також сприятиме підвищенню врожайності. У багатьох областях треба впроваджувати системи зрошення, проте зараз ніхто цього не робить, не маючи гарантій щодо землі», — сказав Ліссітса.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.

Україна є важливим постачальником сировинної агропродукції до ЄС, проте економічні зв'язки цим не обмежуються. Адже в країнах спільноти українські компанії закуповують різні засоби виробництва, серед яких паливно-мастильні матеріали, техніка, добрива, насіння, живі тварини тощо. Тому в контексті євроінтеграції Україна виступає як вигідний партнер.

Україна стане членом Європейського Союзу не пізніше 2035 року, за наступні 10 років український агросектор буде трансформовано відповідним чином, і він стане частиною європейської аграрної спільноти, зокрема молочної.