Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Роман Сластьон виданню «Коментарі».
«За минулі десять років політика державної підтримки аграрного сектору змінилася поступовим, але планомірним скасуванням минулих преференцій і все більшим затягуванням гайок в оподаткуванні сільськогосподарських виробників. Успіх агросектору, здобутий тяжкою працею, виснажливою конкурентною боротьбою та розбудовою інфраструктури, став об»єктом особливої уваги фіскалів.
Спочатку позбавили молоко- та м'ясопереробну галузь преференцій по ПДВ, далі позбавляли відшкодування при експорті по зернових культурах, збільшували фіксований сільськогосподарський податок в рази, закрутили історію з «соєвими правками», скасували взагалі спецрежим по ПДВ для агросектору, урізали залишки держпідтримки в два рази від обіцяного. Нині ж планують під детінізацією обробітку землі протягнути чергове збільшення податків для тих аграріїв, які й так їх сумлінно сплачують», — пояснив він.
Експерт зазначив, що мінімальне податкове навантаження на гектар, яке пропонувалося робити з урахуванням єдиного соціального внеску (ЄСВ), мало б сприяти виведенню з тіні не тільки оренди землі, а й виплат зарплати.
«У підсумку ЄСВ з розрахунку виключили, а планку в 5% залишили. Такий фінт за попередніми оцінками в середньому обійдеться «білим» легальним аграріям необхідністю доплати близько 300 грн/га податку», — додає Роман Сластьон.
На його думку, у головах податкових високопосадовців склався стереотип, що аграрії мають великі пільги і недоплачують порівняно з рештою галузей. Зокрема, на цьому неодноразово наголошували представники Податкового комітету ВРУ, вказуючи, що ефективна ставка оподаткування сільського господарства становить 1% до виручки, а для промисловості — 2% і більше.
«Ми вирішили це перевірити і взяли офіційні дані Державної податкової служби зі сплати податків і Державної служби статистики з обсягу виручки в розрізі галузей економіки. Так от, за 2019 рік ставка за вказаною методикою для сільського господарства склала 1,2%, для всієї переробної промисловості — 0,9%, постачання електроенергії, газу, пари — 1,1%, для будівництва — 1,1%, для оптової та роздрібної торгівлі — 0,7%. Реально вище податкове навантаження лише у видобувної промисловості — 6,4%, де левову частку сплати податку на прибуток забезпечують державні компанії, що добувають природний газ і нафту.
Можливо, якщо брати промисловість як середнє по видобувній, переробній галузі та енергетиці, то й буде 2%. Але поки виглядає так, що аграріїв хочуть прирівняти до рівня нафтогазодобувних компаній. Цікаво, десь у Саудівській Аравії чи Кувейті теж така логіка в податківців?» — підсумував Роман Сластьон.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» за перше півріччя сплатила 801 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Компанія Cygnet («Сігнет») у січні – червні сплатила понад 165,2 млн грн податків.

Понад 1 млн платників перерахували до місцевих бюджетів 24,1 млрд грн плати за землю за січень – червень 2026 року.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.