Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Роман Сластьон виданню «Коментарі».
«За минулі десять років політика державної підтримки аграрного сектору змінилася поступовим, але планомірним скасуванням минулих преференцій і все більшим затягуванням гайок в оподаткуванні сільськогосподарських виробників. Успіх агросектору, здобутий тяжкою працею, виснажливою конкурентною боротьбою та розбудовою інфраструктури, став об»єктом особливої уваги фіскалів.
Спочатку позбавили молоко- та м'ясопереробну галузь преференцій по ПДВ, далі позбавляли відшкодування при експорті по зернових культурах, збільшували фіксований сільськогосподарський податок в рази, закрутили історію з «соєвими правками», скасували взагалі спецрежим по ПДВ для агросектору, урізали залишки держпідтримки в два рази від обіцяного. Нині ж планують під детінізацією обробітку землі протягнути чергове збільшення податків для тих аграріїв, які й так їх сумлінно сплачують», — пояснив він.
Експерт зазначив, що мінімальне податкове навантаження на гектар, яке пропонувалося робити з урахуванням єдиного соціального внеску (ЄСВ), мало б сприяти виведенню з тіні не тільки оренди землі, а й виплат зарплати.
«У підсумку ЄСВ з розрахунку виключили, а планку в 5% залишили. Такий фінт за попередніми оцінками в середньому обійдеться «білим» легальним аграріям необхідністю доплати близько 300 грн/га податку», — додає Роман Сластьон.
На його думку, у головах податкових високопосадовців склався стереотип, що аграрії мають великі пільги і недоплачують порівняно з рештою галузей. Зокрема, на цьому неодноразово наголошували представники Податкового комітету ВРУ, вказуючи, що ефективна ставка оподаткування сільського господарства становить 1% до виручки, а для промисловості — 2% і більше.
«Ми вирішили це перевірити і взяли офіційні дані Державної податкової служби зі сплати податків і Державної служби статистики з обсягу виручки в розрізі галузей економіки. Так от, за 2019 рік ставка за вказаною методикою для сільського господарства склала 1,2%, для всієї переробної промисловості — 0,9%, постачання електроенергії, газу, пари — 1,1%, для будівництва — 1,1%, для оптової та роздрібної торгівлі — 0,7%. Реально вище податкове навантаження лише у видобувної промисловості — 6,4%, де левову частку сплати податку на прибуток забезпечують державні компанії, що добувають природний газ і нафту.
Можливо, якщо брати промисловість як середнє по видобувній, переробній галузі та енергетиці, то й буде 2%. Але поки виглядає так, що аграріїв хочуть прирівняти до рівня нафтогазодобувних компаній. Цікаво, десь у Саудівській Аравії чи Кувейті теж така логіка в податківців?» — підсумував Роман Сластьон.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.