Про це заявив експерт проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марсель Гердс, йдеться у повідомленні проекту.
Він підкреслив, що кооперативні форми організаційного устрою задіяні в усіх сферах.
«У Німеччині існує велика кількість кооперативів, таких як: кредитні, житлові, енергетичні, продовольчі та сільськогосподарські, тощо. Зокрема, в сільській місцевості відповідальність за надання державних соціальних послуг передається відповідним кооперативам. Держава не виділяє на це коштів. Кооперативи самостійно забезпечують свою діяльність за рахунок внесків своїх членів», — розказав він.
На його думку, є також інші переваги кооперативів: незалежність від держави, стабільні робочі місця та демократичний підхід — «один член, один голос».
У свою чергу представник Міністерства молоді та спорту Марія Карчевич, визначила чотири основні умови розвитку сільської місцевості: самоорганізація населення та інтеграція політичних інститутів; висока якість життя в сільській місцевості, включаючи освіту, медицину та відповідний рівень соціального захисту; розвиток підприємницької діяльності; охорона дозвілля.
«Усі ці питання можуть бути вирішені завдяки об'єднанню зусиль держави, приватного сектору та громадянського суспільства», — сказала вона.
На думку Марселя Гердса, існують наступні передумовами успішного розвитку кооперативів: інформація та освіта; незалежність від субсидій, забезпечення автономії кооперативів; запровадження ринку землі для залучення капіталу та інвестицій; сприятливе податкове регулювання діяльності кооперативів; боротьба з корупцією.
«Держава несе відповідальність за створення відповідних умов для розвитку кооперативів. Однак, це також містить в собі ризики зростання залежності від держави», — зазначили в проекті.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

У Польщі виставили на продаж майно та обладнання колишнього районного молочного кооперативу OSM Prudnik та його заводу в Ламбіновіцах, який працював з 1946 року.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

4–5 червня у Києві відбудеться міжнародна конференція Grain Ukraine 2026 — одна з ключових подій аграрного ринку, яка цього року проходить під слоганом The New Grain Order.

У короткостроковій перспективі окремий крафтовий виробник може бути успішним, однак у довгостроковій така модель має обмеження.

Крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу, а також коли виробники об’єднуються.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

У селі Северинівка на Вінниччині фермер Олег Левченко разом із однодумцями розвиває модель повної переробки яблука — від кісточки до хвостика.

Італійські кооперативи Agrintesa та Fruit Modena Group (FMG) зливаються в одного з найбільших постачальників свіжих продуктів у Європі з виробничою площею 10,5 тис. га.

У довоєнний 2021 рік найпродуктивніша ферма в Україні отримувала більше 11 тис. кг на корову на рік. Цього року лідер за продуктивністю з Полтавщини показав результат 13,3 тис. кг на корову.

До повномасштабного вторгнення був прийнятий базовий законопроєкт «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який ґрунтується на імплементації кількох регламентів ЄС. Він повинен був набути чинності в березні 2023 року, але через війну набуття було пролонговане на рік після закінчення воєнного стану.