79% представників транспортної галузі вважають за необхідне розвивати мережу стратегічних універсальних транспортних хабів у західних регіонах України. Нова інфраструктура, на їхню думку, може стати резервом потужностей та забезпечити швидку переорієнтацію експортних ланцюжків.
Про це свідчать результати опитування «Інфраструктурний індекс», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом із юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.
Як говориться у повідомленні ЄБА, 76% погоджуються, що варто розвивати проєкти з розвитку транспортної інфраструктури (морські термінали, залізниця) європейських країн-сусідів за рахунок українських інвестицій, оскільки це допоможе забезпечити диверсифікацію експортно-імпортної логістики.
«Найбільш актуальними інвестиційними проєктами в Європі та Україні для ринку логістики респонденти назвали (1) розвиток автомобільних шляхопроводів, що з’єднують Україну і європейські країни, (2) будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів у якості резерву потужностей на випадок повторення агресії рф, (3) розбудову євроколії (1435 мм) на території України», — уточнюють в асоціації.
Впровадження «зернової угоди» суттєво зменшило тиск на залізничну логістику. При цьому 35% опитаних фахівців з логістики вважають, що альтернативи цій угоді немає. Інші 40% називають альтернативою західне сполучення через кордон (залізниця, автоперевезення, порти), 29% — будівництво терміналів із перевантаження та зберігання на території європейських держав-сусідів, і 16% вважають, що Дунайський кластер може стати альтернативою зерновому коридору.
Крім того, опитування показало, що переважна більшість транспортних компаній, а саме 71%, не зупиняли свою діяльність і продовжують працювати сьогодні, 23% зупиняли роботу, але вже частково відновили, і 6% зупиняли роботу, але вже повністю її відновили.
Серед опитаних асоціацією підприємств транспортної галузі 66% зазнали прямих збитків унаслідок бойових дій. З них 55% оцінюють рівень завданої шкоди як значний, 42% — як незначний, і 3% вважають відновлення неможливим або недоцільним.
Відновити пошкоджені потужності вже після завершення війни планують 44% компаній, ще 24% планують відновлення найближчим часом. При цьому 27% компаній вже відновили потужності. І всього 5% не планують їх відновлювати.
«Найбільшими викликами воєнного стану компанії назвали: на першому місці — зміну логістики через блокаду портів, на другому — зменшення попиту на товар/послуги, і на третьому — проблеми з енергопостачанням», — уточнили в ЄБА.
Як зазначила партнерка Arzinger Марина Шарапа, результати опитування засвідчують, що компанії транспортного сектору переважно оговтались від весняного падіння, оцінили виклики і ризики, принаймні у короткостроковій перспективі.
«Будемо реалістами: говорити у період розпачу війни, активних бойових дій та постійних ракетних обстрілів про хоч якесь прогнозоване відновлення транспортної галузі зарано. Однак уже зараз у бізнесу вимальовується розуміння того, що після війни стоятиме завдання не лише про повернення до довоєнного стану галузі, але й про реалізацію нових можливостей, передусім пов’язаних із розвитком інфраструктури і логістики у західному напрямку», — додала вона.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

Провідні аграрні та харчові асоціації України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням тимчасово адаптувати правила контролю за режимом праці та відпочинку водіїв вантажного транспорту до умов воєнного стану.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Кабінет Міністрів України повторно схвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Митного кодексу, який гармонізує українське митне законодавство з нормами Європейського Союзу.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Європейська комісія закликала Україну прискорити розвиток інфраструктури європейської залізничної колії для інтеграції української транспортної мережі до ЄС.

Україна та Боснія і Герцеговина погодили лібералізацію міжнародних вантажних перевезень. Відповідних домовленостей сторони досягли під час першого засідання Змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень у Сараєво.