Мартинюк переконаний, що до квотування експорту зерна не дійде

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк у своєму блозі на ЕП.

«Я б хотів почати з двох новин, і обидві вони, попри традицію, непогані. Перша — у той час, коли більшість країн-ключових постачальників зерна на світовому ринку долають наслідки погодних катаклізмів, Україна, яку кліматичні проблеми в 2018 році теж не оминули, має всі шанси зібрати високий урожай на рівні 60 млн тонн+. Друга — у держави достатньо механізмів, щоб забезпечити баланс на внутрішньому ринку при будь-якому розвитку зовнішньої кон'юнктури», — зазначив він.

За його словами, урожай пшениці в Україні в 2018 році очікується на рівні 24 млн т (за фактом вже зібрано 21,7 млн т), з них 13 млн тонн — продовольчої. Підсумковий результат буде на 2 млн т нижче, ніж роком раніше, проте ця дельта не критична для внутрішнього ринку, потреба якого в продовольчій пшениці — 4,5 млн т.

«Для тих, хто переживає за надходження валютної виручки (я сам до таких належу), повідомлю, що погода була сприятлива для розвитку пізніх культур, особливо кукурудзи, і це компенсує експортний потенціал.

Зрозуміло, що показник валового врожаю малоінформативний для внутрішніх переробників, для яких ключовим параметром є якість зерна», — додав Мартинюк.

За даними аналізу Держпродспоживслужби та інституцій у структурі НААН, співвідношення «продовольче зерно/фураж» в урожаї пшениці 2018 року становитиме 55/45.

«Південні та центральні області встигли зібрати урожай до початку затяжних злив і з істотною перевагою компенсують зниження якості в західних регіонах, де збиральна кампанія припала на період опадів.

Зараз на елеваторах (включно з портовими) знаходиться 7,75 млн т пшениці. З них 5,1 млн т — 1-5-го класів, причому 5-го класу, який належить до «умовно-продовольчих» — не більше 0,6 млн т. Таким чином, станом на 5 серпня баланси виглядають цілком благополучними, а ситуація — повністю контрольованою», — підкреслив Мартинюк.

Він зауважив, що за останні кілька тижнів спостерігається відчутне зростання закупівельних цін на пшеницю. Ключовий гравець глобального продовольчого ринку, яким є Україна, не може залишатися поза світовими тенденціями, а погода істотно знижує світову пропозицію зерна врожаю 2018 року і рухає ціни вгору. Також на ціни впливає нестабільність на валютному ринку.

«Незважаючи на те, що ніхто з профільних чиновників офіційно жодного разу не вимовив страшне слово «квоти», по ринку цей привид ходить. До Мінагропроду активно звертаються учасники галузі різного статусу і з різною часткою ринку з проханням прояснити ситуацію. Всім їм ми відповідаємо, що на сьогодні (а це, нагадаю, вже 90% зібраних площ) питання введення обмежень на експорт зерна не розглядається. Проте з огляду на ситуацію на зовнішніх ринках і підвищений попит на продовольчу пшеницю, ми зобов'язані вжити заходів безпеки. Ще раз повторюся, що прямі обмеження — найнебажаніші з них. Але рівень самоорганізації трейдингового ринку досить високий, і я переконаний, що ми можемо обійтися без крайніх заходів», — додав Мартинюк.

Він зауважив, що найближчим часом Мінагропрод підпише меморандум з зернотрейдерами, в якому закріпить прогнозні очікувані обсяги експорту продовольчої пшениці.

«Для тих, хто поспішає трактувати це як «держрегулювання» і «квотування», хочу нагадати, що цей документ підписується вже декілька років поспіль, причому з кожним роком, у міру того, як довіра уряду і трейдерів один до одного зростає, рамки стають все менш жорсткими. Так, якщо в сезоні 2016/2017 в додатку до меморандуму були позначені прогнози по більшості продовольчих культур — пшениці, житу, ячменю, то в минулому сезоні ми обговорювали тільки обсяги експорту пшениці — продовольчих і фуражних класів. А в цьому році ми плануємо окреслити обсяги експорту виключно по продовольчій пшениці», — повідомив Мартинюк.

Він підкреслив, що членство України в СОТ накладає зобов'язання завчасного інформування країн-учасниць про введення тих чи інших торгових обмежень. Варіанти, які доступні при дотриманні цієї умови, — експортні мита, квотування обсягів експорту, автоматичне і неавтоматичне ліцензування експорту.

«Востаннє обмеження на експорт зерна в Україні вводилися в 2010/2011 маркетинговому році. Упевнений, що рівень свідомості всіх учасників ринку буде достатнім, щоб такі заходи залишилися в минулому назавжди», — підсумував Мартинюк.