Про це повідомив керівник відділу Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш під час прес-конференції «Харчові продукти здорожчають на 5%, переробні аграрні підприємства отримають збитки до 70%. Кому вигідний закон 3656?».
«Дійсно, складно знайти рішення, яке задовольнить усіх операторів ринку. Але такого рішення, як в Україні (встановлення ставки ПДВ у розмірі 14% за операціями поставки та ввезення в Україну окремих видів сільськогосподарської продукції), немає, тому важко прогнозувати, який результат отримаємо, адже це рішення впливатиме на всіх економічних суб’єктів ринку», — зазначає Леонід Тулуш.
За його словами, у виробників є певні очікування, що при зниженні ПДВ вони отримають додатковий дохід та збільшать маржинальність бізнесу. Але експерт зазначає, що певний негативний вплив на діяльність виробників вбачається в тому, що суми ПДВ до сплати в бюджет у них знизяться втричі.
Леонід Тулуш відзначає, що внаслідок прийнятого закону виробникам при продажу сільгосппродукції доведеться вдаватися до послуг посередників, менше закуповувати матеріально-технічних ресурсів, а також знизяться інвестиційні програми.
«Найбільше проблем виникне у переробних підприємств, адже закон більш орієнтований на суб’єкти, які здійснюють діяльність на зовнішньому ринку. Переробники потрапляють у невигідне становище: для них ціна вхідного ресурсу без ПДВ зросте, відповідно маржинальність повинна залишитися без змін, а ціна буде визначатися ритейлом. Тобто ціна продуктів харчування в цьому випадку повинна зрости», — попереджає Леонід Тулуш.
Він відмічає, що за умов зниження ПДВ з діючої 20% до запропонованої ставки 14% ПДВ товарних позицій в частині молока незбираного, м’яса ВРХ, свиней та птиці, цукрових буряків, зерна та іншої сільгосппродукції, краще і вигідніше виробникам працювати із сировиною, ніж переробляти продукцію.
«Оскільки законопроєкт №3656 орієнтується на стимулювання поставок на зовнішні ринки, є всі підстави стверджувати, що для споживачів ціни на продукти харчування зростуть. Насамперед це стосується молока та молочних продуктів, борошномельно-круп’яної промисловості», — переконаний Леонід Тулуш.
За його словами, будь-якому економічному рішенню мають передувати аналітичні розрахунки з метою недопущення втрат окремих суб’єктів на ринку, або ж слід закладати державну підтримку для тих індустрій, які постраждають від такого рішення.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

Частка агропродовольчої продукції у першому півріччі 2026 року склала 60% в загальному експорті України, що на 3% більше показника 2025 року за відповідний період.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Висівки займають найбільшу частку в структурі експорту продуктів переробки зерна з України.

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Кількість платників, яким були заблоковані податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), у березні 2025 року становила 8,3 тис., або 5% до тих, хто подавав документи на реєстрацію.