З них — 2 млн т аміачної селітри, 1 млн т карбаміду, і 600-800 тис. т КАС, і ще майже 8 млн т різних добрив, які виробляються здебільшого не в Україні і на їх виробництво, фасовку і транспортування потрібен час та значні ресурси, пише «Інфоіндустрія».
Як зазначається, до весняного сезону аграріям необхідно запастись обсягом в 1 млн т, який внесеться за короткий період з кінця лютого до середини квітня.
«При цьому розрив у часі між виробництвом товару і внесенням має скласти не менше 5-6 місяців, адже потужності виробництва не дозволяють виробити 1 млн т селітри за один місяць», — пише видання.
Причиною розриву у часі також є нестача складів для зберігання добрив. Крім того трейдери не можуть закупити товару за 3-6 місяців до його продажу, адже малохто не хоче йти на замороження коштів через ризикованість ринку (санкції, нові обмеження, газова політика).
У той же час, нестача вагонів для доставки, а цього року і локомотивів, може значно вплинути на забезпеченість аграріїв добривами.
«Якщо взяти просту математику, то для перевезення близько 2 млн т добрив, необхідних на перші три місяці, з врахуванням знаходження вагонів в регіонах по 20 днів, на період з 1 січня по 1 квітня необхідно 7800 вагонів, в наявності напіввагонів є 1700 одиниць орендованих та приватних у трейдерів, інше орендується в «Укрзалізниці», більше вагонів залучити дедалі складніше», — додали експерти.
Таким чином, в Україні, склалась ситуація, коли залізниця просто не справляється із вивозом і доставкою добрив в регіони.
«Чекати, коли трейдери чи виробники, які відчувають значний дефіцит оборотних коштів, доставлять добрива в регіони не доводиться. Аграрії залишились сам на сам з проблемою закупівлі та своєчасної доставки добрив. Все ж проблема може значно нівелюватись своєчасним забезпеченням добривами», — вважають спеціалісти.
Якщо взяти до уваги, що перша половина січня неактивна щодо продажу добрив (основні контракти укладаються ще в грудні), то основне «навантаження» на залізницю припадає на лютий. Це означає стрибок ціни вже не від першоджерела товару, а від того, хто має товар в наявності в регіоні.
«То ж чи чекати на дефіцит, чи купувати заздалегідь, рішення має прийматись аграріями вже зараз. Часу для міркування залишилось обмаль», — додають експерти.