Про це йдеться в останньому випуску щомісячного бюлетеня Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Food Price Monitoring and Analysis, передає Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої і аграрної продукції (UAFES).
Згідно з висновками аналітиків ФАО, тенденція до зниження цін на пшеницю спостерігалась в Україні та Російській Федерації, причому ціни сягнули тогорічних показників. На ціни тиснули переважно сприятливі прогнози врожаїв сільськогосподарських культур на 2019 рік та слабка торговельна активність.
Аналогічно, ціни на внутрішніх ринках України та РФ послабилися в травні, хоча у порівнянні з аналогічним періодом минулого року вони залишалися вищими.
«У Казахстані експортні ціни в травні залишалися відносно стабільними, але при цьому зросли більш ніж на 20% у річному вимірі. Також ціни на пшеницю виявились найвищими з серпня 2015 року на тлі високих темпів експорту протягом сезону, викликаних ослабленою місцевою валютою. Натомість, роздрібні ціни на пшеничне борошно в країні продовжували сезонно посилюватися в травні», — зазначають у ФАО.
У країнах-імпортерах регіону СНД роздрібні ціни на пшеничне борошно трохи збільшувалися або залишилися стабільними, і в цілому були вищими, ніж у травні минулого року.
«Якщо говорити про світові тенденції, то експортні ціни на пшеницю в травні знизилися через очікування достатньої кількості світових поставок і достатньої експортної доступності», — вважають експерти.
У Сполучених Штатах Америки, однак, занепокоєння про стан озимих культур та затримку посівної ярих через надмірну вологість підкріпили зростання цін у другій половині місяця й обмежили загальний спад. На відміну від цього, в Європейському Союзі та в Чорноморському регіоні переважно сприятливий прогноз виробництва на 2019 рік сприяв різкому падінню цін.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.