Про це йдеться в останньому випуску щомісячного бюлетеня Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Food Price Monitoring and Analysis, передає Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої і аграрної продукції (UAFES).
Згідно з висновками аналітиків ФАО, тенденція до зниження цін на пшеницю спостерігалась в Україні та Російській Федерації, причому ціни сягнули тогорічних показників. На ціни тиснули переважно сприятливі прогнози врожаїв сільськогосподарських культур на 2019 рік та слабка торговельна активність.
Аналогічно, ціни на внутрішніх ринках України та РФ послабилися в травні, хоча у порівнянні з аналогічним періодом минулого року вони залишалися вищими.
«У Казахстані експортні ціни в травні залишалися відносно стабільними, але при цьому зросли більш ніж на 20% у річному вимірі. Також ціни на пшеницю виявились найвищими з серпня 2015 року на тлі високих темпів експорту протягом сезону, викликаних ослабленою місцевою валютою. Натомість, роздрібні ціни на пшеничне борошно в країні продовжували сезонно посилюватися в травні», — зазначають у ФАО.
У країнах-імпортерах регіону СНД роздрібні ціни на пшеничне борошно трохи збільшувалися або залишилися стабільними, і в цілому були вищими, ніж у травні минулого року.
«Якщо говорити про світові тенденції, то експортні ціни на пшеницю в травні знизилися через очікування достатньої кількості світових поставок і достатньої експортної доступності», — вважають експерти.
У Сполучених Штатах Америки, однак, занепокоєння про стан озимих культур та затримку посівної ярих через надмірну вологість підкріпили зростання цін у другій половині місяця й обмежили загальний спад. На відміну від цього, в Європейському Союзі та в Чорноморському регіоні переважно сприятливий прогноз виробництва на 2019 рік сприяв різкому падінню цін.

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.