Таку думку в своєму блозі на ЛИГА.net висловили експерт проекту ЄС Підтримка і реалізація сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні Річард Розвадовський та екс-керівник проектів Світового банку в Україні, радник банку «Кредит Дніпро» з питань кредитування сільського господарства Гарі Реуше.
Крім самого скасування мораторію, необхідно вирішити такі проблеми, як непросте регуляторне і правове середовище, відсутність державних програм підтримки малого і середнього бізнесу, низький рівень власного капіталу у невеликих агровиробників і їхнє цілком зрозуміле небажання брати дорогий кредит.
«На цьому етапі серйозну перешкоду для купівлі землі створює роздробленість і фрагментарність паїв. Простими словами: фермер, який бажає придбати 500 га землі, повинен провести угоди приблизно з 250 власниками. Теоретично без мораторію 50-60% власників продадуть свої ділянки, але близько 20% земельних паїв належить «мертвим душам», 10% власників просто неможливо відстежити», — пояснюють експерти.
Вони впевнені, що сільське господарство в Україні має будуватися на малому і середньому бізнесі. І саме для них необхідно створювати умови приватизації землі.
Серед основних умов Річард Розвадовський і Гарі Реуше виділили необхідність проведення відкритих аукціонів, впровадження державних програм із підтримки невеликих фермерів, можливість розстрочки зі сплати за землю, яка купується, на кілька років, фіксований термін приватизації на рівні 2-3 років після старту земельних продажів.
«Не можна говорити, що агрохолдинги — це погано. Адже свого часу вони вирішили найважливішу проблему фінансування галузі — орендували значні площі, придбали обладнання та техніку, дороге насіння та засоби захисту рослин для підвищення врожайності... Але в той самий час запущені приватні невеликі ферми в Україні в сукупності продовжують виробляти більше зерна, ніж агрокорпорації. А особливо важливу роль невеликі підприємства відіграють в тваринництві, вирощуванні фруктів і овочів», — додають експерти.
Для довідки: нагадаємо, 6 жовтня Рада прийняла закон, яким продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. У прикінцевих положеннях цього закону зазначається, що Кабінет міністрів України до 1 липня 2017 року має розробити і внести до парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.

Виробництво меду в Україні знову перебуває на піках: за 2020-2021 рр. країна вийшла в число найбільших світових експортерів меду, посівши другу позицію після Китаю.


