Таку думку в своєму блозі на ЛИГА.net висловили експерт проекту ЄС Підтримка і реалізація сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні Річард Розвадовський та екс-керівник проектів Світового банку в Україні, радник банку «Кредит Дніпро» з питань кредитування сільського господарства Гарі Реуше.
Крім самого скасування мораторію, необхідно вирішити такі проблеми, як непросте регуляторне і правове середовище, відсутність державних програм підтримки малого і середнього бізнесу, низький рівень власного капіталу у невеликих агровиробників і їхнє цілком зрозуміле небажання брати дорогий кредит.
«На цьому етапі серйозну перешкоду для купівлі землі створює роздробленість і фрагментарність паїв. Простими словами: фермер, який бажає придбати 500 га землі, повинен провести угоди приблизно з 250 власниками. Теоретично без мораторію 50-60% власників продадуть свої ділянки, але близько 20% земельних паїв належить «мертвим душам», 10% власників просто неможливо відстежити», — пояснюють експерти.
Вони впевнені, що сільське господарство в Україні має будуватися на малому і середньому бізнесі. І саме для них необхідно створювати умови приватизації землі.
Серед основних умов Річард Розвадовський і Гарі Реуше виділили необхідність проведення відкритих аукціонів, впровадження державних програм із підтримки невеликих фермерів, можливість розстрочки зі сплати за землю, яка купується, на кілька років, фіксований термін приватизації на рівні 2-3 років після старту земельних продажів.
«Не можна говорити, що агрохолдинги — це погано. Адже свого часу вони вирішили найважливішу проблему фінансування галузі — орендували значні площі, придбали обладнання та техніку, дороге насіння та засоби захисту рослин для підвищення врожайності... Але в той самий час запущені приватні невеликі ферми в Україні в сукупності продовжують виробляти більше зерна, ніж агрокорпорації. А особливо важливу роль невеликі підприємства відіграють в тваринництві, вирощуванні фруктів і овочів», — додають експерти.
Для довідки: нагадаємо, 6 жовтня Рада прийняла закон, яким продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. У прикінцевих положеннях цього закону зазначається, що Кабінет міністрів України до 1 липня 2017 року має розробити і внести до парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.

Виробництво меду в Україні знову перебуває на піках: за 2020-2021 рр. країна вийшла в число найбільших світових експортерів меду, посівши другу позицію після Китаю.


