Про це повідомив голова підкомітету з питань земельних відносин аграрного комітету ВР, народний депутат Олег Кулініч, інформує «УНІАН».
«Те, що потрібно від нас, ми зробимо, законопроект такий буде підготовлено за півроку. Але як він просуватиметься у залі — це вже інше питання», — сказав він.
За словами Кулініча, перед скасуванням мораторію і введенням ринку землі в Україні депутати мають ухвалити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, який досі не опрацьовано.
«Ми неодноразово чуємо про законопроект, який буде внесено у Раду, про обіг земель сільськогосподарського призначення, але такого законопроекту досі немає. А немає законопроекту — немає і підстав, щоб ми скасовували мораторій на продаж землі ... У Земельному кодексі прописано, що мораторій діє доти, поки не запрацює закон про обіг земель сільськогосподарського призначення», — зазначив депутат.
«N. B.!» Чи схвалюєте ви рішення про продовження мораторію на продаж землі до 1 січня 2018 року? (ОПИТУВАННЯ)
При цьому він додав, що станом на сьогодні Верховна Рада вже ухвалила багато важливих законопроектів, що регулюють сферу земельних відносин. Зокрема, депутати уточнили повноваження нотаріусів, надавши їм право реєстрації земельних ділянок. Також прийнято закон, що унеможливлює передачу в користування земельних ділянок державної та комунальної власності без проведення земельних торгів. Крім того, спрощена процедура передачі на баланс територіальних громад земель, які входять у спадок, якщо спадкоємці відсутні.
Разом з тим, за словами Кулініча, низка важливих законопроектів, як і раніше, перебувають у роботі. Зокрема, це законопроект про справедливий розподіл земель у процесі приватизації державних підприємств, установ і організацій та законопроект про емфітевзис (з можливістю відчуження права оренди земельної ділянки).
Другий законопроект, вважає парламентар, є особливо важливим. Він передбачає, що, згідно з договором емфітевзису, власник земельної ділянки зможе отримати відразу всю суму за здачу його в оренду, при цьому угода буде укладена на термін до 50 років. Все це час эмфітевт зможе використовувати земельну ділянку за своїм розсудом і навіть повторно передавати його в оренду без узгодження з власником. По закінченню терміну дії договору ділянку повернеться у власність до його початкового власнику.
За словами члена ради асоціації «Земельна спілка України» Сергія Біленко, одним із зауважень до законопроекту є те, що внаслідок його прийняття селяни будуть укладати договори емфітевзису «за копійки». При цьому сам Біленко категорично не згоден з таким твердженням, адже «люди завищують ціни за пай разів у п'ять».
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький зі свого боку зазначив, що законопроект про эмфітевзис може стати тимчасовою альтернативою впровадження ринку землі в Україні. «Якщо немає політичної волі, щоб рухатися до ринку землі, то хоча б необхідно не залишати ситуацію як є, а пробувати удосконалити вже діючий і існуючий механізм (емфітевзису — прим. ред.)», — сказав Висоцький.
За словами експертів, на сьогодні в Україні вже укладено понад 20 тис. договорів емфітевзису.
Для довідки: 6 жовтня Верховна Рада продовжила діючий в Україні з 2001 року мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2018 року. Разом з тим, введення ринку землі є однією з головних умов співпраці з ключовим кредитором України — Міжнародним валютним фондом.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».
