Сільське господарство України — один із найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки.
Про це йдеться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки».
«Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного — понад 85 тис. т
З огляду на те, що 2022 року близько третини посівних площ засіяно не буде, використання палива зменшиться до 900 тис. т дизпалива і 60 тис. т бензинів різних видів октанового числа», — зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
Він зазначив, що протягом воєнних дій у березні-квітні 2022 року вартість пального зростала внаслідок макроекономічних — підвищення цін на нафту, зміни курсу національної валюти — та інших чинників, зокрема, подорожчання логістичних перевезень, збільшення витрат дилерів та власних витрат автозаправних станцій. За цей період лише податкове навантаження було дещо зменшено — за рахунок зниження з 20% до 7% податку на додану вартість, а також скасування акцизного збору.
На думку експерта, на сьогодні, з урахуванням націнки, дизельне пальне не може коштувати дорожче ніж 42,63 грн/л, а бензин — 37,69 грн/л.
«Однак слід пам’ятати, що власного виробництва пального в Україні немає, внаслідок завданих російськими військами руйнувань «Кременчуцький нафтопереробний завод» не зможе запрацювати до кінця року. Нові ж логістичні перевезення бензовозами з Європи — при втраті залізничних поставок з Литви через білорусь — є більш затратними. До прикладу, нині у Польщі вартість бензину складає 6,6-6,8 злотих за 1 літр (близько 48-50 грн/л), а дизельного пального — від 8 злотих за 1 літр (55-60 грн/л) залежно від воєводства.
З огляду на це, за прогнозами науковців, у літній період та на час збирання врожаю очікується подальше зростання вартості палива до рівня не нижчого, ніж у сусідній державі — тобто на 20-25% від сьогоднішньої ціни в Україні», — підсумував Олександр Захарчук.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

На Рівненщині 16 агропідприємств отримають часткову компенсацію вартості дизельного палива на загальну суму понад 1,4 млн грн.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

За останній рік біоетанольна галузь України продемонструвала стрімке нарощування виробничих потужностей — більш ніж у 2,5 раза, або на 160%. За даними Української асоціації виробників біоетанолу, наразі у країні працюють 10 із 17 ліцензованих виробників біоетанолу. Поточний обсяг виробництва становить 180-200 тис. т на рік, але наявні потужності дозволяють збільшити його вдвічі.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.

Для експорту сировини на європейський ринок біопалива українським виробникам необхідно підтвердити відповідність вимогам ЄС, отримавши одну з визнаних Європейською комісією схем сертифікації — ISCC, RED-cert, KZR або 2BSvs.

Масове підвищення цін на АЗС відбулось сьогодні, 20 липня 2026 року. Подорожчання триватиме.

Європейський біодизельний комплекс продовжує нарощувати потужність. За прогнозом USDA FAS, виробництво BBD-біодизелю в ЄС у 2025 році сягне 16,07 млрд літрів. Половину цієї сировинної бази формує ріпакова олія: на неї припадає близько 50% усього biomass-based diesel у 2024 році, що підтверджують і дані CME Group. Це і робить ріпак ключовим товаром у переговорах між українським виробником та європейським переробником.

Біоетанол — це величезний потенціал для експорту і глибокої переробки. Але без якісної гармонізованої регуляторної політики Україна ризикує залишитися осторонь глобальної компетенції.

Кабінет Міністрів ухвалив постанову про компенсацію агровиробникам частини витрат на придбання комплексних мінеральних добрив українського виробництва.