В Україні у лютому 2024 року було укладено 9,6 тис. угод купівлі-продажу земель сукупним обсягом 22,0 тис. га, що на 50% більше, ніж у січні цього року.
Про це йдеться у новому аналітичному огляді ринку земель в Україні, підготовленому «KSE Агроцентр» спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
Зазначається, що попередній максимум купівлі-продажу сільгоспземель після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну був зафіксований у грудні 2023 року, коли було укладено 8,2 тис. угод обсягом 19,8 тис. га. Лідерами ринку земель з початку 2024 року є Полтавська (3,7 тис. га), Дніпропетровська (2,7 тис. га) та Кіровоградська (2,0 тис. га) області.
«З моменту відкриття ринку земель для юридичних осіб 266 компаній скористалися правом купівлі сільськогосподарської землі, з яких 223 компанії придбали принаймні одну ділянку в лютому 2024 року. Загалом активність юридичних осіб на ринку зростає. Якщо, відповідно до уточнених даних, у січні юрособи придбали 507 ділянок сукупною площею 1,5 тис. га, то в лютому юрособи придбали вже 1,2 тис. земельних ділянок сільськогосподарського призначення сукупною площею 3,5 тис. га. Таким чином, частка участі юридичних осіб на ринку сільгоспземель в лютому склала 15,8% проти 10,3% у січні 2024 року», — зазначають аналітики.
Переважна більшість земель, придбаних юридичними особами за перші два місяці 2024 року, — це колишні підмораторні землі. 40% від сукупної площі ділянок, проданих з початку цього року, розташовані у Полтавській області. До трійки регіонів-лідерів за активністю юросіб входять прифронтові Сумська (10%) та Харківська (7%) області.
Ціни купівлі-продажу сільськогосподарських земель зберігають стабільність. Середньозважена ціна гектара в лютому 2024 року становила 41,6 тис. грн проти 41,7 тис. грн/га у січні 2024 року, а середньозважена ціна гектара земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становила 42,5 тис. грн проти 42,2 тис. грн/га у січні, уточнюють дослідники.
Водночас зазначається, що для 50% транзакцій за участю фізичних осіб ціна продажу сільгоспземель не перевищувала НГО більше, ніж на 0,9%. Водночас для угод, укладених юридичними особами, у 50% випадків ціна угоди перевищувала НГО більше, ніж на 50%.
«Така розбіжність може свідчити або про те, що юрособи готові платити вищу ціну за сільськогосподарські землі, або про те, що юрособи більш мотивовані відображати реальну ціну угоди в офіційних документах замість зазначення мінімально допустимої ціни з доплатою різниці в готівковій формі», — зазначає експерт «KSE Агроцентр», дослідник проєкту «Земля незламності» Роман Нейтер.