В Україні у лютому 2024 року було укладено 9,6 тис. угод купівлі-продажу земель сукупним обсягом 22,0 тис. га, що на 50% більше, ніж у січні цього року.
Про це йдеться у новому аналітичному огляді ринку земель в Україні, підготовленому «KSE Агроцентр» спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
Зазначається, що попередній максимум купівлі-продажу сільгоспземель після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну був зафіксований у грудні 2023 року, коли було укладено 8,2 тис. угод обсягом 19,8 тис. га. Лідерами ринку земель з початку 2024 року є Полтавська (3,7 тис. га), Дніпропетровська (2,7 тис. га) та Кіровоградська (2,0 тис. га) області.
«З моменту відкриття ринку земель для юридичних осіб 266 компаній скористалися правом купівлі сільськогосподарської землі, з яких 223 компанії придбали принаймні одну ділянку в лютому 2024 року. Загалом активність юридичних осіб на ринку зростає. Якщо, відповідно до уточнених даних, у січні юрособи придбали 507 ділянок сукупною площею 1,5 тис. га, то в лютому юрособи придбали вже 1,2 тис. земельних ділянок сільськогосподарського призначення сукупною площею 3,5 тис. га. Таким чином, частка участі юридичних осіб на ринку сільгоспземель в лютому склала 15,8% проти 10,3% у січні 2024 року», — зазначають аналітики.
Переважна більшість земель, придбаних юридичними особами за перші два місяці 2024 року, — це колишні підмораторні землі. 40% від сукупної площі ділянок, проданих з початку цього року, розташовані у Полтавській області. До трійки регіонів-лідерів за активністю юросіб входять прифронтові Сумська (10%) та Харківська (7%) області.
Ціни купівлі-продажу сільськогосподарських земель зберігають стабільність. Середньозважена ціна гектара в лютому 2024 року становила 41,6 тис. грн проти 41,7 тис. грн/га у січні 2024 року, а середньозважена ціна гектара земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становила 42,5 тис. грн проти 42,2 тис. грн/га у січні, уточнюють дослідники.
Водночас зазначається, що для 50% транзакцій за участю фізичних осіб ціна продажу сільгоспземель не перевищувала НГО більше, ніж на 0,9%. Водночас для угод, укладених юридичними особами, у 50% випадків ціна угоди перевищувала НГО більше, ніж на 50%.
«Така розбіжність може свідчити або про те, що юрособи готові платити вищу ціну за сільськогосподарські землі, або про те, що юрособи більш мотивовані відображати реальну ціну угоди в офіційних документах замість зазначення мінімально допустимої ціни з доплатою різниці в готівковій формі», — зазначає експерт «KSE Агроцентр», дослідник проєкту «Земля незламності» Роман Нейтер.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) за підсумками 2025 року демонструють суттєве номінальне зростання.

В Україні протягом трьох років функціонування ринку землі продано понад 0,5 млн. га, а це — 1,4% від від всіх сільськогосподарських земель в обігу. Середня ціна склала $1,5 тис/га. Вартість землі в доларах за три роки майже не змінилася, що пояснюється девальвацією гривні.

Повномасштабна війна завдала агробізнесу України чималих збитків. Однак попри всі труднощі аграрії продовжують діяльність та інвестують у розвиток власного бізнесу, освоюючи нові напрями виробництва.