724 компанії скористалися правом купівлі сільськогосподарської землі з моменту відкриття ринку земель для юридичних осіб.
Про це йдеться у новому аналітичному огляді ринку земель в Україні, підготовленому «KSE Агроцентр» спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
Зазначається, що 318 компаній придбали принаймні одну ділянку у травні 2024 року. Це відповідає показнику поперднього місяця, коли 322 юридичні особи придбали принаймні одну земельну ділянку.
«Усього з початку 2024 року юридичні особи набули у власність 5879 земельних ділянок загальною площею 16,9 тис. га, з яких 3,9 тис. га вони придбали упродовж травня 2024 року. У квітні 2024 року юрособи придбали 4,5 тис. га. Отже, поведінка юросіб на ринку земель відповідає тенденціям ринку: на тлі загального зниження обсягу ринку обсяг земель, придбаних юридичними особами, також зменшився. Сукупна частка юросіб на ринку земель у травні 2024 року сягнула 20%, що відповідає показникам квітня 2024 року», — констатують експерти.
Переважна більшість земельних ділянок, придбаних юридичними особами, — це колишні підмораторні землі. З 5879 придбаних ділянок 4427 є «товарними» землями, а ще 1381 — це землі з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», більша частина яких також була під мораторієм до липня 2021 року.
Площа ділянок, придбаних юрособами 2024 року, розподілена за областями нерівномірно — 26% від сукупної площі ділянок розташовані в Полтавській області. До трійки регіонів-лідерів за площею ділянок, придбаних юрособами, також входять прифронтові Дніпропетровська (11% від загальної площі придбаних у травні сільгоспземель) та Сумська (8%) області. Не купували землю у Луганській області та АР Крим.
Медіанне співвідношення ціни угод, укладених 2024 року фізособами, до НГО становить 1,01. Це означає, що для 50% транзакцій за участю фізичних осіб ціна продажу не перевищує НГО більше ніж на 1%. Аналогічний показник для юридичних осіб становить 1,68, тобто у 50% випадків угод, укладених юридичними особами, ціна угоди перевищує НГО більше ніж на 68%.
«Така розбіжність може свідчити або про те, що юрособи готові платити значно вищу ціну за сільськогосподарські землі, або про те, що юрособи більш мотивовані відображати реальну ціну угоди в офіційних документах замість зазначення мінімально допустимої ціни з доплатою різниці в готівковій формі», — вважають фахівці.