Перемовини України та Польщі за участі профільних аграрних асоціацій, які днями відбулись у Варшаві, були дуже напруженими і складними.
Такого висновку дійшли представники асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум» та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».
Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко відзначив роботу української делегації — ґрунтовні аргументи міністра агрополітики Миколи Сольського, а також досвіченого переговорника — заступника міністра економіки — торгового представника України Тараса Качки.
«Аргументована аналітика та статистика від українських асоціацій, яка розвінчує всі польські аргументи та міфи, які накопичились останнім часом.
В один момент, десь орієнтовно на третій годині, здавалося б, дійшли консенсусу і можливості задоволення всіх учасників перемовин, але заступник міністра Міхал Колодзейчак вибрав не ту «доріжку», і всі дискусії перевелись у відвертий популізм, який ми чуємо з етерів польських ЗМІ. Непрофесійна, некоректна та неетична поведінка Колодзейчака призвела фактично до зриву всього переговорного процесу», — написав Хоменко у Facebook.
Його підтримала директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух.
«Про зустріч домовлялись майже місяць, перемовини тривали більше 5 годин, і сторони майже домовились. Але заступник міністра Польщі Міхал Колодзейчак спеціально чи, може, ненавмисно під впливом чогось завів перемовини в глухий кут», — повідомила вона у Facebook.
За словами Марії Дідух, вперше українські та польські асоціації відверто обговорювали всі наболілі питання фермерів.
«Ми розуміємо, в якій ситуації вони опинилися, але мовою цифр пояснили, що українські зернові останніми місяцями «їдуть в порти», а не транзитом через Польщу, і не впливають на формування ціни для фермерів», — зазначила вона.
І розповіла про результати перемовин щодо інших товарних груп:
Як уточнив голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун у Facebook, перемовини продовжаться 5 квітня у Вільнюсі на тристоронній робочій групі Україна – Литва – Польща.
«Наразі декілька загальних тез щодо поточного етапу перемовин: питання транзиту через Польщу залишається невирішеним, а отже й питання блокади; наступного тижня відбудеться онлайн-зустріч представників цукрових асоціацій України і Польщі; по експорту малини продовжимо обговорення вже у Литві; стосовно меду — оскільки польський ринок не перенасичений нашим медом, то питання по ньому поки що не стоїть», — написав він.
Андрій Дикун подякував польським колегам, які були налаштовані на конструктив та діалог.
«На жаль, не всі учасники перемовин сприяли вирішенню складної ситуації. Зокрема, один із заступників міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак. Незрозуміла і неадекватна поведінка, нервова реакція протягом усього переговорного процесу, крик на учасників зустрічі та постійне потирання носу. Таке ставлення до усіх присутніх викликало сумнів у бажанні людини вирішити болючі для обох країн питання», — додав він і висловив надію, що зустріч у Вільнюсі буде більш плідною.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця 2026 року може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не зміниться.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Інтеграція українського агросектору до Євросоюзу потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави.

Поточний стан режиму торгівлі України з ЄС, запровадженого 2022 року, завершується у червні цього року. Експерти спрогнозували, якими можуть бути економічні стосунки після цієї дати, та до яких варіантів розвитку подій варто бути готовими.

Підвищення акцизу на пальне з 2024 по 2028 рік призведе до підвищення собівартості виробництва агропродукції та зниження конкурентоспроможності українських аграріїв.