Про це AgroPortal.ua повідомила прес-служба ВАР.
Як відмічають в організації, український аграрій роками переплачує за азотні добрива, проте, після того, як підприємства Ostchem, що входять до Group DF Дмитра Фірташа, пролобіювали в 2014 р. введення антидемпінгових мит на російську аміачну селітру, ситуація стала просто катастрофічною. Ціни на внутрішньому ринку на всі основні види азотних добрив: аміачну селітру, карбамід і КАС, синхронно виросли, перевищивши в 2015 р. експортні ціни на 14-17% або на $50-150 на 1 т.
Уже в середині березня 2015 р. ціни сягнули позначки $400. Світові ціни ж на той момент були в діапазоні $239-282 за т в залежності від виду добрива.
«Товар на експорт, в ціну якого включається логістика, не може коштувати дешевше, ніж той же товар на внутрішньому ринку. Таке можливо тільки, якщо на ринку є монопольна змова. Введення ж додаткових імпортних мит на російські КАС і карбамід, як того зараз вимагають підприємства Дмитра Фірташа, призведе лише до подальшого роздування цін. І це в ситуації, коли втрати аграріїв від завищених цін на азотні добрива за підсумками 2016 р. на порядок перевищать весь обсяг державної підтримки галузі запланованої на 2017 р.», — підкреслив голова ВАР Андрій Дикун.
Так, за оцінками консалтингового агентства ААА, загальні втрати аграріїв від перевищення внутрішніх цін на основні види азотних добрив над експортними, з моменту введення антидемпінгових мит на імпорт аміачної селітри з РФ в 2014 р. за підсумками 2016 р., становитимуть 6,38 млрд грн. Якщо нові мита будуть введені, то тільки в 2017 р. аграрії додатково втратять ще 5,27 млрд грн. Загальна ж сума державної підтримки аграрного сектора, планована на 2017 р. згідно проекту бюджетної резолюції становить лише 0,7 млрд грн.
З огляду на вищесказане, ВАР закликає Уряд:

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

В Україні запустили безкоштовний цифровий помічник Bactogran Field Advisor, який розраховує необхідну кількість фосфору для кожного конкретного поля. Це дозволяє контролювати правильну норму внесення одного з трьох життєво необхідних для рослин елементів і, відповідно, не вносити зайвого, а отже заощаджувати кошти.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Поєднання проблем морської логістики, пошкодженої портової інфраструктури, обмеження експорту та зростання вартості ресурсів створює загрозу збитковості аграрного виробництва, банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Інтеграція українського агросектору до Євросоюзу потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) окреслила ключові податкові пріоритети агросектору на 2026 рік, а також перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання.