Про це AgroPortal.ua повідомила прес-служба ВАР.
Як відмічають в організації, український аграрій роками переплачує за азотні добрива, проте, після того, як підприємства Ostchem, що входять до Group DF Дмитра Фірташа, пролобіювали в 2014 р. введення антидемпінгових мит на російську аміачну селітру, ситуація стала просто катастрофічною. Ціни на внутрішньому ринку на всі основні види азотних добрив: аміачну селітру, карбамід і КАС, синхронно виросли, перевищивши в 2015 р. експортні ціни на 14-17% або на $50-150 на 1 т.
Уже в середині березня 2015 р. ціни сягнули позначки $400. Світові ціни ж на той момент були в діапазоні $239-282 за т в залежності від виду добрива.
«Товар на експорт, в ціну якого включається логістика, не може коштувати дешевше, ніж той же товар на внутрішньому ринку. Таке можливо тільки, якщо на ринку є монопольна змова. Введення ж додаткових імпортних мит на російські КАС і карбамід, як того зараз вимагають підприємства Дмитра Фірташа, призведе лише до подальшого роздування цін. І це в ситуації, коли втрати аграріїв від завищених цін на азотні добрива за підсумками 2016 р. на порядок перевищать весь обсяг державної підтримки галузі запланованої на 2017 р.», — підкреслив голова ВАР Андрій Дикун.
Так, за оцінками консалтингового агентства ААА, загальні втрати аграріїв від перевищення внутрішніх цін на основні види азотних добрив над експортними, з моменту введення антидемпінгових мит на імпорт аміачної селітри з РФ в 2014 р. за підсумками 2016 р., становитимуть 6,38 млрд грн. Якщо нові мита будуть введені, то тільки в 2017 р. аграрії додатково втратять ще 5,27 млрд грн. Загальна ж сума державної підтримки аграрного сектора, планована на 2017 р. згідно проекту бюджетної резолюції становить лише 0,7 млрд грн.
З огляду на вищесказане, ВАР закликає Уряд:

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

США працюють над масштабною угодою щодо закупівлі калійних добрив у білорусі. За словами президента США Дональда Трампа, їхня ціна буде нижчою за вартість добрив, які країна зараз купує у Канади.

Сільгоспвиробники України очікують на припинення перевірок бізнесу під час війни.

Українська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца, однак у жовтні темпи постачань можуть сповільнитися через вихід на ринок великих обсягів кукурудзи та конкуренцію культур за транспортні потужності.

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Інтеграція українського агросектору до Євросоюзу потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) окреслила ключові податкові пріоритети агросектору на 2026 рік, а також перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання.