З такою консолідованою позицією виступили аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
«Ми вітаємо ідею влади щодо проведення детінізації в усій економіці, зокрема й у сфері сільського господарства. Спочатку ідея законопроекту 5600 була в тому, щоб вирівняти податкове навантаження для всіх, хто працює як офіційно, так і не офіційно. Однак, нинішня його редакція передбачає не вирівнювання податків для всіх, а збільшення в рази податкового навантаження для суб'єктів господарювання, які працюють легально. Також документ містить норми, які розширюють повноваження контролюючих органів і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес», — зазначила директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух.
Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов наголосив, що ключова проблема законопроекту №5600 в тому, що мінімальне податкове навантаження насправді не є мінімальним.
«Податкове навантаження поставили на досить високому рівні — 5% від нормативно-грошової оцінки землі. І воно було б прийнятним, якби до нього врахували сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але ЄСВ до розміру мінімального податкового зобов«язання не включається. З огляду на те, що ЄСВ з 1 га складає приблизно 1,5%, то законопроект 5600, фактично, завищує розмір мінімального податкового навантаження на цих 1,5%. Якщо до мінімального податкового зобов«язання не включається ЄСВ, то ми вважаємо за необхідне знизити таке податкове навантаження на 1,5% — до 3,5% від НГО. Тоді це буде справедливо», — зазначив він.
У свою чергу генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон підкреслив, що у документі існує ініціатива щодо збільшення вдвічі єдиного податку 4 групи, на якому перебувають практично всі сільгоспвиробники.
«Наразі ця норма з законопроекту №5600 винесена до окремого законопроекту, однак, можливість її реалізації розглядається, а це загрожує втратами 5,3 млрд грн щорічно для сільгоспвиробників. Однак, таке підвищення негативно відобразиться також на громадах, оскільки більшість сільгоспвиробників мають благодійні соціальні угоди — допомагають розвитку своїх громад, виділяючи кошти на освіту, медицину, культуру, — і в середньому на це спрямовують близько 200 грн на га», — пояснив він.
Крім того, в законопроекті №5600 передбачене збільшення оподаткування купівлі-продажу нерухомості. Зокрема, при продажу земельних ділянок податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) буде збільшений з 5% до 18%.
«Ця норма застосовуватиметься при продажу третьої ділянки і вище. Аргументується її необхідність нібито захистом від перепродажу землі. Але подібні спекуляції можуть бути заблоковані іншим механізмом. За нашими оцінками щорічно це буде приблизно 2,2 млрд грн втрати у вартості землі при її купівлі-продажу. Цим ми, фактично, знижуємо вартість нашої сільськогосподарської землі. Ми підрахували, що сумарно для сумлінних платників податків даний законопроект в комплексі із підняттям єдиного податку завдасть збитків на 15,3 млрд грн щорічно», — пояснив Роман Сластьон.
Представники аграрних асоціацій звертаються зі своїми зауваженнями передусім до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, голови комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського та голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Спільне письмове звернення до них, а також Президента Володимира Зеленського та міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка з пропозиціями поправок до законопроекту було направлено 16 червня 2021 р.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило підприємство, посадовці якого організували схему придбання сільськогосподарської продукції за готівку з фальсифікацією документів про походження товару.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent запрошують на ХVIII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26).

В Україні станом на 19 жовтня 2026 року зібрано 14,79 млн га основних сільськогосподарських культур, або 74,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 57,92 млн т.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Провідні аграрні асоціації, які входять до громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ), звернулися до прем'єр-міністра Сергія Корецького з проханням особисто втрутитися в ситуацію навколо запланованого «Укрзалізницею» підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Поточний стан режиму торгівлі України з ЄС, запровадженого 2022 року, завершується у червні цього року. Експерти спрогнозували, якими можуть бути економічні стосунки після цієї дати, та до яких варіантів розвитку подій варто бути готовими.