Справжні блакитні квіти в природі зустрічаються рідко і лише в окремих видах, таких як в’юнок пурпурний та дельфініум, пише Science Magazine.
Справжній блакитний колір вимагає складних хімічних реакцій. Антоціаніни (пігментні молекули в пелюстках, стеблах та плодах) містять ароматичні кільця, що призводить до того, що квітка змінює колір на червоний, фіолетовий або синій, залежно від того, які приєднуються цукри або інші групи атомів. Умови всередині рослинної клітини також мають значення, тому просто пересадка антоціаніну з синьої квітки (напр., дельфініуму) насправді не спрацює.
Нода спочатку вніс у хризантему ген синьої квітки Кентербері. Білок, що синтезувався з цього гена, модифікував антоціанін хризантеми, що надало цвітінню фіолетового кольору, а не червоного. Щоб максимально наблизитися до справжнього блакитного кольору, Нода та його команда згодом додали другий ген синього квітучого гороху. Білок цього гена додав до антоціаніну молекулу цукру. Дослідницька група планувала додати третій ген, але квіти хризантеми стали блакитними і з двома генами. Хімічні аналізи показали, що досягти блакитного кольору було можливо всього за два етапи, тому що хризантеми вже мають безбарвний компонент, який взаємодіє з модифікованим антоціаніном, щоб досягти блакитного кольору.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

Японія надасть сучасну сільськогосподарську техніку для навчання майбутніх українських аграріїв.

Японський бізнес буде залучено до відновлення України, зокрема агропромислового комплексу.