Точне землеробство не обмежується диференційованим посівом, до нього треба додати і автопілот, і функцію відключення секцій, і диференційований посів (саме кукурудзи) — це ті 20%, що точно працюють.
Таку думку в інтерв’ю AgroPortal.ua озвучив керівник фермерського господарства «Флора А.А.» (1200 га у Вінницькій області) Андрій Капріца.
На його переконання, якщо поле рівне, рівномірне, то точне землеробство не потрібне.
«Такі поля є на Житомирщині. А як у мене тут гори, тут полонини, ще й 12 ґрунтових відмін на полі в 114 га, то без точного землеробства не обійтись», — додає аграрій.
За його словами, технологія обробки безпілотниками цікава, вирішує деякі питання, але ще далеко не досконала.
«Проводили обприскування у себе та інших господарствах. Дрон — як додатковий інструмент, швидко налаштовується і вирішує нагальну проблему. Проте велику частину площі ним не закриєш. Плюс — перебої радіосигналу, дрон часто губиться. Тож моє особисте переконання: дрон можна купувати, коли точно знаєш, які задачі будуть вирішуватися з його допомогою. Це, скоріше, підстраховка», — каже Андрій Капріца, посилаючись на власний досвід.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Два російські дрони вранці у понеділок, 3 серпня, атакували сільськогосподарський об'єкт на території Волохово-Ярського старостинського округу Харківської області, спровокувавши пожежу на складах. Постраждалих унаслідок удару немає, на місці працюють рятувальники.

Фермерське господарство «Флора A.A.» намагається не змінювати сівозміну: сіють соняшник і кукурудзу навесні, з осені — озимі ріпак і пшеницю. Цукрові буряки раніше були однією з основних культур у господарстві, сьогодні від неї відмовилися, оскільки не отримують бажаних результатів.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Зростання попиту і ціни стимулює аграріїв повертатися до кукурудзи, темпи сівби дуже високі. Станом на 24 травня в Україні вже посіяно 3 809,4 тис. га кукурудзи.

Точне землеробство, яке було впроваджене у ФГ «Флора А.А.» ще 5 років тому, в нинішній складний рік вкотре довело свою ефективність. Завдяки цій технології та ще декільком змінам вдалося виростити непоганий урожай, який дозволяє підприємству триматися на плаву і будувати плани на найближче майбутнє.