Орієнтири точного землеробства: прибутковість, а не урожайність

Точним землеробством ви займаєтеся давно. Які результати могли б озвучити? Наскільки вищою стала урожайність?

Андрій Капріца: Урожайність — не єдиний критерій оцінки технологій, більш важливою є прибутковість, саме на неї орієнтуються у точному землеробстві. Показники EBIDTA у нас значно вищі. Втім, урожайність теж зростає. Так, в 2021 році по пшениці це 7,1 т/га, по соняшнику проміжна врожайність буде десь 3,8 т/га. Можна було б і краще, але щонайменше на два тижні затрималися вегетація і збір урожаю, тож мусили проводити десикацію дроном.

По кукурудзі — на вигляд дуже круто (12,1 т), але мали високу вологість і проблеми з елеваторами. Колеги починали збирати кукурудзу з вологою 22%, це ще досить непогано при урожайності 9 т/га. Сушіння і так уже подорожчало у зв'язку зі зростанням ціни на газ, до цього додадуться черги через надмірну завантаженість елеваторів.

Рекорду по соняшнику не отримали, хоч усі й очікували шалених показників, враховуючи наявність опадів. Мої власні рекорди — 4,2 т соняшнику на круг.

Важливо порівнювати урожайність не на конкретному полі, а враховувати весь масив

Які нові практики впроваджували останнім часом?

Андрій Капріца: У нас є все, аж страшно! (Сміється.) Продовжуємо диференціювати усе, що лише можна — тобто проводимо посів, розкидання добрив і внесення ЗЗР зі змінною нормою. Минулого року навіть обробіток ґрунту робили зі змінною нормою залежно від карти твердості ґрунту.

Диференційовано з обробітків застосовуємо тільки глибоке розпушування з різною глибиною. Поле розділили на три зони. Там, де є зона із заляганням плужної підошви на глибині 28 см, немає потреби розпушувати на 35 см, як скрізь, можна обмежитись 30 см. Насамперед це дає економію пального. Кожен сантиметр — це, умовно, мінус літр солярки.

В 2021 році сіяли диференційно цукровий буряк (40 га), посіви були вирівняні, врожайність висока. На жаль, не було можливості зробити карту врожайності, оскільки в Україні немає комбайнів із функцією її картографування.

Які вологозберігаючі заходи застосовуєте?

Андрій Капріца: В першу чергу — це глибоке розпушування за рахунок збереження усіх пожнивних решток. В 2021 році ми додали verti till — це безвідвальний вертикальний обробіток ґрунту. Під цю технологію розроблені агрегати Salford, Turbo-Max від Great Plains, Excelerator від Kuhn. Працювали з першими двома.

Рік тому проводили дослід по посівам озимого ріпаку: 60 га виорали, 20 га залишили під Salford. Після дощу на зораній частині волога не з'єдналася, на безвідвальному — чудово з'єдналася, можна було сіяти ріпак.

Висновок такий — технологія вертикального обробітку реально працює

В партнерстві з компанією Great Plains заклали дослід: на Turbo-Max встановили True View — новий аналізатор, що визначає вміст органічної речовини і ще декілька параметрів ґрунту. По суті це сенсор для аналізу ґрунту в реальному часі — фотодатчик, який фіксує яскравість ґрунту, а вона корелює із вмістом у ньому органіки, крім того, зчитується електропровідність, а вона пов'язана із забезпеченістю вологою, ущільненістю. З цим датчиком провели передпосівний обробіток ґрунту після глибокого розпушування під кукурудзу. Спеціалісти із США буквально за декілька годин нам надіслали готову карту для посіву відповідно до результатів аналізу, здійсненого за допомогою датчика. Сіяли за цією картою — кукурудза виглядає, як одна з кращих за всі часи.

Verty till має право на життя. Боротьба з ущільненням відбувається не важким механічним способом, а за рахунок ударів, вібрації

Ви самі переобладнували сівалки під точний висів та розкидання добрив, чи готові купували?

Андрій Капріца: Ні, це нові апарати. В 2021 році придбали Horsсh Maestro CX — найпершу сівалку цієї моделі в Україні.

Працювали також із рідкими стартовими добривами. Раніше вносили РКД через кетон (так званий бананчик), і це теж ефективно. Але вже цього року компанія Great Plains обіцяє встановити нам на нову сівалку свою розробку під назвою AccuShot, і РКД будуть подаватися не на весь рядок, як раніше, а лише під насінину. По соняшнику значної ефективності від стартових добрив не побачили, а на кукурудзі мали гарну прибавку, місцями навіть до 1 т/га.

Чи були розчарування від останнього сезону?

Андрій Капріца: В 2021 році закладали багато дослідів з диференційованого внесення азоту по пшениці. Робили декілька варіантів — більше, менше, контрольні проходи. В деяких моментах припустилися помилок: схибили з нормами та правильністю розподілу азоту по полю.

Є багато модних технологій, які насправді не працюють. Нові методи внесення азоту по підживленню в ґрунт не показали очікуваної ефективності, а в деяких випадках давали протилежну дію (-800 кг по врожайності). Можливо, через те, що було досить мокро в полі.

В світі агротехнологій діє принцип 20 на 80. Є 20% технологій, що приносять 80% прибутковості. Але при цьому є і 80% технологій, що приносять лише 20% прибутку

Взагалі я вважаю, що точне землеробство не обмежується диференційованим посівом, до нього треба додати і автопілот, і функцію відключення секцій, і диференційований посів (саме кукурудзи) — це ті 20%, що точно працюють. Усі інші або ще на стадії вивчення, або ж не приносять очікуваного результату.

Взагалі, можливо, точне землеробство не всім і потрібне?

Андрій Капріца: Звичайно. Якщо поле рівне, рівномірне, то воно й не потрібне. Такі поля є на Житомирщині. А як у мене тут гори, тут полонини, ще й 12 ґрунтових відмін на полі в 114 га, то без точного землеробства не обійтись.

Ви згадували, що придбали безпілотник. Яка модель і які враження?

Андрій Капріца: DJI Agras Т30, найновіший і найпотужніший. Технологія цікава, вирішує деякі питання, але ще далеко не досконала. Проводили ним обприскування у себе та інших господарствах. Дрон — як додатковий інструмент, швидко налаштовується і вирішує нагальну проблему. Проте велику частину площі ним не закриєш. Плюс — перебої радіосигналу, дрон часто губиться. Тож моє особисте переконання: дрон можна купувати, коли точно знаєш, які задачі будуть вирішуватися з його допомогою. Це, скоріше, підстраховка.

Доцільно проводити десикацію безпілотником: досягається рівномірність, у нас соняшник дозрів за три дні. Можна застосовувати менші норми внесення — 7 л проти 100-120 л для самохідного обприскувача. Але реальні обсяги — це 50-60 га за ніч, і це мало. Хоч і заявляють 100 га, одним дроном ми такі площі не покрили. Бо спрацьовує багато факторів, включаючи рельєф, розмір поля.

Які ще напрями інвестування розглядаєте?

Андрій Капріца: Хочу купити обприскувач Horsсh Leeb 4AX. Машина класна, і я бачу, що вона мені потрібна. Кредитування є, це не проблема сьогодні, головне — не боятися брати кошти. Брав участь у програмі 5-7-9% — все працює. Також ЄБРР повернув 10% від вартості техніки, торік з їх допомогою придбали нову сівалку Horsсh.

Вже змушені замислитися і над зрошенням, але хочеться підійти до цього розумно. Дуже сподобалася новинка від Yield 360 — Rain, це самохідна дощувальна машина. Через два роки вона буде в Україні, і ми її купимо першими.

Не знаю, чи вірно це, але техніку замінюю частіше, ніж раз на п'ять років.

Чи плануєте розширювати земельний банк?

Андрій Капріца: Якщо буде можливість. Загалом кожного року додаємо 50-100 га. Хотілося б і купити якесь господарство, корпоративні права — фінансування є, але поки що відсутні хороші пропозиції.

Пайовикам платимо 12% від НГО. «Чистими» на руки виходить 4800 грн за 1 га.

Які глобальні проблеми існують для таких фермерів із невеликим земельним банком, як у «Флора А.А.»?

Андрій Капріца: Якщо правильно підходити до господарювання, бо це ж все таки бізнес, і до того ж із творчістю, і жити цією роботою, проблем не буде. Нас лякали ринком землі, але хіба хтось сильно постраждав? Хто думав наперед, шукав інвестиції, налагоджував співпрацю з великими компаніями, для тих фінансування взагалі не є проблемою. Можливості є завжди.

Валентина Оврас, AgroPortal.ua