вважає народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
«Це реально зробити за рік. 1 липня 2019 року Україна може відкрити ринок землі. Півроку знадобиться для прийняття відповідних законопроектів і підзаконних актів і ще півроку, щоб створити необхідні інститути і ввести їх в дію», — сказав Леонід Козаченко у коментарі агентству «Інтерфакс- Україна».
За його словами, є ряд ключових моментів, які повинні бути враховані, зокрема, на певний термін повинен бути обмежений вихід іноземців на ринок землі. «Тому, що завжди пріоритет повинен бути за власними інвесторами і тими, хто працює на рідній землі. Потім, коли наші фермери наберуться сил, можна буде відкрити ринок для іноземних інвесторів. Цей термін повинен бути не менше 10 років. Наприклад, в Угорщині так само було 10 років, а потім продовжували ще на п'ять», — пояснив Леонід Козаченко.
Він наголосив на необхідності чіткого прописування пріоритетів і визначення, хто з українських суб'єктів має право «першої руки» при покупці, а також врегулювання питання з компаніями і холдингами, власниками яких є іноземні громадяни.
«Потрібно уточнити, яку частку іноземні акціонери можуть займати в загальній кількості активів, але щоб не було концентрації іноземців», — підкреслив він.
Ще одним важливим питанням, на його думку, є необхідність створення в Україні іпотечного банку, який буде надавати дешеве довгострокове фінансування бажаючим купити землю.
«Це повинен бути акціонерний банк, де, крім державної частки, яка повинна перевищувати 50%, присутній іноземний партнер, такий як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Тільки такі умови зможуть забезпечити його професійну роботу і відсутність корупції», — резюмував Козаченко.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.

Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд.

Критичні погодні умови на початку лютого поточного року можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур — приблизно п’ята частина з 5 млн га озимих посівів перебуває в зоні ризику.

2026 рік не принесе суттєвого подорожчання соняшникової олії в Україні.

Ціни на цукор найближчими місяцями зростуть на 15-20%, але з вересня розпочнеться зниження.

«Укрзалізниця» користується своїм монопольним становищем і підвищує тарифи на вантажні перевезення, що призводить до значних втрат аграріїв. Єдиним виходом у цій ситуації є реформа компанії та поява конкуренції.

Європейський Союз виділяє 57 млрд євро на дотації для сільського господарства, в той час як в Україні галузь отримує всього 1% від ВВП, генерований сільським господарством у попередньому році.

Європейці бояться українського фермерства більше, ніж війни.