Виробники соусів та кухарі скаржаться, що перець чилі змінює смак у результаті кліматичних зрушень.
Про це пише Bloomberg.
Зокрема, компанія Nanyang Sauce (Сінгапур), яка виробляє соуси протягом десятиліть, цього року змушена була скоротити випуск продукції на 25%, оскільки екстремальні погодні умови в основних регіонах, де вирощують чилі, призвели до перебоїв у постачанні продукції, підвищили ціни та, найгірше, зробили смак перцю м’якшим.
Вчені говорять, що це не одноразова, а довгострокова тенденція, яка також впливає на інші харчові продукти: кавові суміші стають більш гіркими, а кокоси м’якшими через непостійні дощі, підвищення температури впливає на якість і кількість капусти Напа, основний інгредієнт улюбленої корейської страви кімчі.
Зазначається, що у світі існує приблизно 4000 сортів перцю чилі, зокрема халапеньо, хабанеро та пташине око, які різняться за кольором, розміром і гіркотою. Смак регулюється групою алкалоїдів, що виділяють тепло, включно з капсаїцином. Фахівці пояснюють, що ідеальні умови для вирощування чилі стає все важче знайти, оскільки зміна клімату збільшує частоту таких екстремальних погодних умов, як посуха та повені, а також збільшує кількість опадів.
«Оскільки рослина поглинає велику кількість цієї додаткової вологи, вона вкладає її в м’якоть плодів перцю чилі. І гострота стає «розбавленою», — пояснив агроеколог Крейг Крафт із Орегону.
Водночас посуха та сильна спека також можуть призвести до стресу для молодих рослин, не даючи культурі навіть зацвісти. А перець чилі дуже чутливий до будь-яких змін погоди. Ідеальна для нього температура від 25 до 30°С.
У деяких частинах Китаю, найбільшого у світі виробника чилі, літо тайфунів і повеней вплинуло на посіви. Це призвело до того, що ціни на перець досягли дворічного максимуму.
Вчені створюють нові сорти чилі, більш стійкі до зміни клімату та хвороб. Але проблема полягає в тому, щоб зберегти однакові смаки.
«Щойно ці перці зникнуть, ви не зможете відтворити їхній оригінальний смак, — сказав агроном Хорхе Берні, який працює з фермерами у Мексиці над виробництвом місцевих і комерційних сортів чилі. Ви можете замінити їх чимось іншим, але це не те саме».
Комерційні кухні змушені адаптуватися до мінливих смаків. Вони намагаються більшим обсягом компенсувати меншу гіркоту перця, однак це виходить не з кожною стравою.
«Коли ви дивитесь на щось на кшталт чилі та його харчові традиції, смак місця настільки залежить від однієї спеції, — сказав один із кухарів. — Якщо його доступність обмежена, ви не можете просто піти і замінити чимось іншим, щоб відтворити той самий смак».

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

У французькому Турі пройшла найбільша світова подія, присвячена спеціям, ботаніці та перцевій культурі — IV Міжнародний фестиваль перцю. Єдиною представницею з України на цій події була київська гастро-інфлюенсерка Юлія Лункова.