Україна має потенціал, щоб зайняти місце на ринку горохового протеїну

Для порівняння, у 2017 році виробництво гороху сягнуло 1 млн т, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

«На світовій мапі Україна стояла поряд із гороховими лідерами: Канадою, росією, Китаєм, Індією, Австралією, Казахстаном. До прикладу, виробництво цієї культури в Канаді за 2022 рік становило 3,4 млн т, у росії — 3,6 млн т. Остання збільшила свій позаминулорічний показник за рахунок загарбницьких дій — окупації українських територій», — говориться у повідомленні й зазначається, що йдеться про Миколаївщину, Херсонщину, Запоріжжя, Донеччину, Харківщину.  

У міністерстві підкреслили, що останніми роками ринок гороху почав стрімко розвиватися. Доказом цьому є той факт, що минулого року світовий ринок горохового протеїну, за інформацією Research and Markets, досяг $1683 млн. Прогнозується, що він буде далі зростати і може сягнути $5086,9 млн до 2028 року.

Наразі активно обговорюється можливість експорту українського гороху до КНР. Минулого місяця відбулися відповідні перемовини. Тому, можливо, невдовзі українські виробники гороху зможуть отримати можливість його експорту до Китаю.

«Розвиток цієї культури у світі зумовлений кількома факторами. По-перше, гороховий протеїн, який видобувається з гороху, належить до типу високоякісного білка і є значно кориснішим за соєвий. Через це його активно почали використовувати в харчовій промисловості та для виробництва кормів. Тож для України це добрий сигнал збільшувати площі посіву гороху з подальшою його переробкою та створенням доданої вартості там, де це дозволяють кліматичні умови», — вважають у міністерстві. 

Крім того, горох дуже позитивно впливає на родючість ґрунту, фіксуючи в ньому азот, а отже, наступники в сівозміні потребуватимуть менше азотних добрив, що здешевлює їхнє виробництво, особливо в нинішніх умовах здорожчання добрив.