Українські аграрії вже посіяли 128,6 тис. га гороху, що на 100 тис. га менше показника довоєнного 2021 року. Торік було намолочено лише 270 тис. т гороху. Це найнижчий показник за останні 10 років.
Для порівняння, у 2017 році виробництво гороху сягнуло 1 млн т, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.
«На світовій мапі Україна стояла поряд із гороховими лідерами: Канадою, росією, Китаєм, Індією, Австралією, Казахстаном. До прикладу, виробництво цієї культури в Канаді за 2022 рік становило 3,4 млн т, у росії — 3,6 млн т. Остання збільшила свій позаминулорічний показник за рахунок загарбницьких дій — окупації українських територій», — говориться у повідомленні й зазначається, що йдеться про Миколаївщину, Херсонщину, Запоріжжя, Донеччину, Харківщину.
У міністерстві підкреслили, що останніми роками ринок гороху почав стрімко розвиватися. Доказом цьому є той факт, що минулого року світовий ринок горохового протеїну, за інформацією Research and Markets, досяг $1683 млн. Прогнозується, що він буде далі зростати і може сягнути $5086,9 млн до 2028 року.
Наразі активно обговорюється можливість експорту українського гороху до КНР. Минулого місяця відбулися відповідні перемовини. Тому, можливо, невдовзі українські виробники гороху зможуть отримати можливість його експорту до Китаю.
«Розвиток цієї культури у світі зумовлений кількома факторами. По-перше, гороховий протеїн, який видобувається з гороху, належить до типу високоякісного білка і є значно кориснішим за соєвий. Через це його активно почали використовувати в харчовій промисловості та для виробництва кормів. Тож для України це добрий сигнал збільшувати площі посіву гороху з подальшою його переробкою та створенням доданої вартості там, де це дозволяють кліматичні умови», — вважають у міністерстві.
Крім того, горох дуже позитивно впливає на родючість ґрунту, фіксуючи в ньому азот, а отже, наступники в сівозміні потребуватимуть менше азотних добрив, що здешевлює їхнє виробництво, особливо в нинішніх умовах здорожчання добрив.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

На українському ринку ріпаку зниження цін продовжувалося протягом минулого тижня, однак його інтенсивність знизилась, і деякі учасники ринку сповіщали про певну стабілізацію цін.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

У ТОВ СП «НІБУЛОН» завершено збирання врожаю ранніх зернових культур та ріпаку, за якими досягнуто планових показників урожайності.