Причиною деградації зрошуваних ґрунтів у південних регіонах України стали неповне опріснення колишнього морського лиману та скидання в річку великих обсягів мінералізованих стічних вод промисловості.
Про це повідомляють у матеріалі журналу «Садівництво по-українськи» науковці ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», пише AgroTimes.
Вони зауважують, що оцінювання якості поливних вод південного регіону України показало, що більшість із них постійно або тимчасово виходить за межі І класу за небезпекою підлуження та осолонцювання ґрунтів.
Переважна частина земель, що поливаються водою, непридатною та обмежено придатною для зрошення, розташовані в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
«Особливо низькою якістю вирізнялися води Дунай-Дністровської та Інгулецької зрошувальних систем. У першому випадку причиною стало неповне опріснення дунайською водою колишнього морського лиману Сасик, у другому — скидання в річку Інгулець великих обсягів мінералізованих стічних вод промисловості. Проте наслідки в обох випадках виявилися подібними — погіршення якості зрошувальної води до ІІ–ІІІ класів, що спричинило процеси деградації зрошуваних ґрунтів», — підкреслюють науковці.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Державний аграрний реєстр (ДАР) сьогодні, 2 жовтня, відкрив можливість подати заявку на підтримку для виноградарів і виноробів Одеської області, які постраждали внаслідок війни.

АТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», єдиний цукрозавод, який ще працював у Чернігівській області, пропустить 2025/26 сезон.

Війська росії 29 версня атакували «бандеролями» агропідприємство в Борзні на Чернігівщині.

У Запорізькій області розпочали вологозарядні поливи сільськогосподарських угідь. Роботи проводить Вільнянське міжрайонне управління водного господарства на завершальному етапі зрошувального сезону.

Загибель свиней зафіксовано у двох особистих селянських господарствах на території с. Михайлів Великоолександрівської тергромади Бериславського району Херсонської області.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.