Зернові поля в Європі загалом перебувають у хорошому стані після того, як посушливий м’який період допоміг їм відновитися після посушливого початку осені, хоча зернові пояси навколо Чорного моря не мають достатньої стійкості до зими.
Про це повідомила служба моніторингу посівів ЄС (MARS), пише «УкрАгроКонсалт».
Фахівці зазначають, що сухіша погода дозволила фермерам завершити посівну в Західній Європі, незважаючи на затримки.
Тим часом у Центральній та Північній Європі помірні похолодання не мали негативного впливу, а запаси ґрунтової вологи залишалися значно вищими за критичні рівні.
Проте серйозніші ризики існують на ділянці узбережжя Чорного моря, що охоплює частини країн-членів Європейського Союзу — Румунії та Болгарії, а також території України та росії.
«Посів та початковий розвиток озимої пшениці були серйозно утруднені через дуже сухий верхній шар ґрунту, внаслідок чого посіви нині недорозвинені й перебувають у поганому стані», — йдеться в повідомленні MARS.
Трейдери зіткнулися з повідомленнями про дуже поганий урожай у росії, найбільшому у світі експортері пшениці, що посилило невизначеність щодо постачання до країни, оскільки уряд прагне обмежити експорт.
За даними MARS, урожай в інших країнах Європи також виявився недостатньо стійким до зими, особливо в Польщі та країнах Балтії, хоча прогнози не передбачали сильних холодів найближчими днями, тоді як довгострокові прогнози зазначали вищі, ніж зазвичай, температури в Європі загалом цієї зими.
На Сицилії, важливому регіоні вирощування твердої пшениці, як і раніше, викликає занепокоєння брак ґрунтової вологи, незважаючи на дощі останніми тижнями, які дозволили продовжити посівну.
За даними MARS, у країнах Середземномор’я відчувається «негайна необхідність» у дощах для сприяння посівам, особливо у Марокко та заході Алжиру.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Господарства групи компаній «Агрейн» завершили сівбу озимих культур під урожай 2027 року. Загалом під озимі культури у новому сезоні відведено понад 25 тис. га.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Для успішної перезимівлі ріпак озимий має сформувати листову розетку 6-8 листків, довжину стебла 8-10 см, стрижневу кореневу систему 15-20 см та кореневу шийку діаметром 8-12 м. Велику роль у цьому відіграє збалансоване живлення, зокрема й бором.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.