Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
«Культура, на мою думку, є надзвичайно перспективною нішею для наших фермерів. І з точки зору його місця в сівозміні, і з точки зору його посухостійкості. При цьому, рентабельність льону олійного може коливатись від 43% до 95%, залежно від технологій та врожайності», — зазначила вона.
Крім того, насіння льону та олія лляна користуються надзвичайною популярністю в країнах ЄС та на інших ринках та вважаються невід»ємною складовою здорового харчування. Щорічна потреба ЄС в імпорті насіння льону олійного становить біля 650 тис. т.
Також Трофімцева нагадала, що у 2013 році Україна експортувала 10,9 тис. т насіння та 2,8 тис. т олії, а в 2017 році експорт насіння склав вже 56,8 тис. т, а олії — 9,9 тис. т. Майже половину цього обсягу експорту олії лляної (45%) було відправлено на ринок ЄС.
Разом з тим, справи з просування льону-довгунця дещо гірші.
«Площі під цією культурою за роки незалежності країни зменшились майже у 100 разів: в 2017 році під льоном-довгунцем було лише 1,4 тис. га (в 1990р. — 172,5 тис. га)», — поділилася Ольга Трофімцева.
На її думку, за цими негативними тенденціями стоять об»єктивні економічні причини. Однак, сьогоднішня кон«юнктура світового ринку льоно- і коноплесировини дає можливість почати відроджувати даний підсектор завдяки попиту на зовнішніх ринках. Льоно- і коноплеволокно використовують все більше для заміни синтетичних матеріалів, виробництва буд.матеріалів, у харчовій промисловості, медицині та інших галузях.
Підсумовуючи заступник міністра наголосила, що вартість однієї тонни льоноволокна на експорт коливається в межах $1000 (в 2016 році — 1248 $/т, в 2017р. — 909 $/т).