Про це пише «Урядовий кур'єр».
«Торік була ціна, але не було ягоди. Дуже багато винограду зіпсувалося. Цього року ситуація трохи краща. Та погода зіпсувала загальну ситуацію. Наприклад, цього року ми поїхали на оптовий ринок до Кривого Рогу, де добре розпродали. Знайомі поїхали наступного дня. Продали виноград фактично собі у збиток. І так у багатьох. Ціна опустилася до 12 грн. Люди навіть у нуль не вийшли. Попит невеликий, ціна впала», — розповів представник ТОВ «Виноградник Юліних» з Дніпропетровської області.
За його словами, селекція стрімко розвивається, рік у рік з'являються нові сорти. Також є гарні перспективи і для тих, хто бажає займатися автентичними винами.
Для фермерського господарства «Панченко» в Новоодеському районі Миколаївської області рік був не найвдалішим. Як розповідає Руслан Панченко, найголовніша проблема — дощі.
«Втрачаємо 40% винограду, бо ягоди тріснули, багато часу витрачаємо на обробіток вручну цих ягід, — зазначає він. — Робимо ставку на товарність, гарний вигляд і смак. Через вал продукції ціна надто низька. Слід вигравати або надто раннім терміном дозрівання, або великою товарною ягодою».
А голова ФГ «Надія» (Запорізька обл.) Єгор Чувільський розчарувався у винограді. Каже, що вже бульдозер стоїть напоготові, щоб усе зрівняти із землею.
«Два роки поспіль на виноград немає ціни, закупівельна ціна — 5 грн за кілограм, навіть не виходимо на собівартість, — скаржиться пан Євген. — Економічно невигідно тримати виноградники».
У свою чергу, керівник проєкту ринку «Шувар» «Зона української продукції» Андрій Мельничук зазначає, що сучасний споживчий ринок не потребує такої різноманітності сортів, досить кількох, які б вирізнялися хорошим товарним виглядом і смаковими якостями, здатністю зберігатися під час переміщення на великі відстані.
«Адже товарна партія передбачає однорідність продукції не лише за сортом, а й за калібром та якістю. Сучасні виноградарі, маючи на плантаціях по кілька десятків і навіть сотень сортів, сформувати таку партію не в змозі. Єдиний вихід — кооперація та консолідація товару для складання партії, яка зацікавить оптові мережі й супермаркети», — пояснив експерт.
Крім того, в кооперативі простіше доопрацювати продукцію, наприклад охолодити, щоб продовжити термін її придатності. Одному виноградареві придбати камеру для охолодження та нетривалого зберігання проблематично, разом — можливо, тим більше що в країні працюють міжнародні проєкти, які підтримують кооперативи і надають донорські кошти на післяврожайне доопрацювання продукції.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.

Міністерство аграрної політики та продовольства України з 16 жовтня 2026 року тимчасово призупиняє приймання заяв на гранти для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

Державний аграрний реєстр (ДАР) сьогодні, 2 жовтня, відкрив можливість подати заявку на підтримку для виноградарів і виноробів Одеської області, які постраждали внаслідок війни.

У Франції цього року збір винограду розпочався значно раніше звичного терміну через тривалу спеку та посушливі умови. У регіоні Шампань ягоди достигли приблизно на 3–4 тижні раніше.

У селі Борохів на Волині 49-річний Олександр Геращенко вирощує 50 сортів винограду. На п'яти сотках, де раніше росла картопля, за сім років він заклав виноградник зі 130 кущів.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

Площі під виноградниками в Україні скоротилися до 13 тис. га. Виклики на тлі війни вимагають трансформації виноградарства та виноробства з активним залученням громад і створенням нових продуктів.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Pilot’s Wines, що працює у Бессарабії.