Як говорять фахівці з ефіроолійних культур, на півдні України складнощі при вирощуванні гісопу можуть виникнути при занадто високих температурах повітря, пише «АгроЮг».
Навіть така культура, як лаванда, не витримувала шаленої спеки, яка панувала влітку на півдні цього року. Тому науковці рекомендують при вирощуванні гісопу застосовувати зрошення та притінення. Культивувати гісоп краще на площі, яка не перевищує 10 га. Для того щоб розпочати вирощувати цю культуру, фермеру знадобиться близько $11 тис. на 1 га, підрахували спеціалісти.
Але такі витрати будуть виправдані, бо до всіх цінних якостей гісопу ще можна додати те, що культура є багаторічною та росте на одному місці до 8 років. Адже гісоп лікарський включений до фармакопеї Румунії, Франції, Німеччини, Португалії та Швеції. У кулінарії застосування знаходить в основному сушене листя верхньої третини рослини. Гісоп покращує смак страв з квасолі, гороху, його додають в ковбаси, овочеві супи, до смаженого м'яса, використовують при солінні маслин, огірків і томатів. Крім того, мед з гісопу, наприклад у США, коштує утричі дорожче звичайного.
До того ж, що є не менш важливим, у гісопу практично немає ні шкідників, ні хвороб. Ще одна приваблива деталь, це те, що для обробітку лікарської рослини не потрібна спеціалізована техніка, а достатньо ручної міні-техніки.
Фермери, які ведуть своє господарство за законами пермакультури, на власному багаторічному досвіді довели, що гісоп є саме тією рослиною, яка може відлякувати небезпечних шкідників культурних рослин. Висаджуючи гісоп між рядами овочевих та плодових культур, вони з'ясували, що завдяки такому прийому позбулися капустяної совки, ріпного білана та попелиць. На півдні України ці шкідники також не є екзотичними, тому така рослина буде дуже корисною для нашого регіону.
Зараз науковці Миколаївського національного аграрного університету проводять дослідження щодо продуктивності сортів рослини для півдня України.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).

Аналітики Oil World знизили прогноз виробництва ріпаку в Європейському Союзі у 2026 році до 20,4 млн т, що на 0,1 млн т менше, ніж торік. Водночас через тривалу посуху та хвилі спеки фактичний урожай може виявитися ще нижчим.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

Вже три роки житомирська екоферма «Вільна» займається розведенням цесарок. Ця птиця не така продуктивна, як кури, менш відома споживачам і має специфічну поведінку — тому їх рідко вирощують у промислових масштабах.

Екоферма «Вільна» на Житомирщині розпочала свою роботу три роки тому, зважаючи на досвід французьких партнерів, адже в господарстві утримують цесарок, яких в Україні майже не вирощують.