Про це повідомляється у сюжеті Uzh Inform.
Як зазначається, саджати паприку в селі Велика Добронь починають у кінці травня, а збирають урожай у вересні. Його нанизують на спеціальну нитку по 150 перців на кожну і кладуть просушувати на сонце. Важливо, аби на такій нитці не було жодного поганого перцю.
Паприку почали вирощувати давно, але гіркий сорт. У 70-х роках з Угорщини, коли ще кордони були закриті, якийсь дипломат таємно привіз насіння у подарунок. З тих пір солодкий сорт паприки розповсюдився на Закарпатті.
Наразі солодкий перець у селищі вирощують майже у кожному домі.
«Коли перець висохне, його змелюють. Паприка має самодостатній смак, її в закарпатській кухні використовують у багатьох стравах», — додають місцеві жителі.
Фермери, які вирощують паприку на 15 сотках, планують заготовити 250 кг вже меленої приправи.
Однак через пандемію коронавірусу продати паприку стало складніше, і вона значно впала в ціні. Якщо раніше її продавали по 150 грн/кг, то тепер готові віддавати за 70 грн/кг.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, виготовили близько 5 тис. пляшок сидру.

Восени на Закарпатті багато яблук. Іноді — занадто. Вони падають у траву та лежать під старими деревами. Зазвичай до 2000-х років ці яблука можна було здати й отримати досить непогані кошти. Проте 15-20 років тому люди не знали, що робити зі своїм урожаєм. Старі сади почали занепадати, місцеві мешканці не бачили сенсу в догляді за деревами, адже вони перестали приносити прибутки. Вкладена праця не виправдовувалася матеріально та емоційно.

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Парасковія Трандафілова з села Криничне на Бессарабії після виходу на пенсію вирішила зайнятися виробництвом червоного сушеного перцю.


